Міжнародна ситуація для України останнім часом складається не найкращим чином. Поки українці розмірковують, що їм чекати від Дональда Трампа, на виборах у президента Молдові та Болгарії перемогу здобули проросійські кандидати. І якщо приклад Болгарії є особливим і таким, що не дуже відповідає українським реаліям, то результати виборів у Молдові змушують більш прискіпливо проаналізувати, чому ж так сталося. Це питання актуальне ще й тому, що в Україні заговорили про можливий реванш проросійських сил. Потрібно визнати, що колишні «регіонали» та їх політичні проекти дійсно активізувалися. Все частіше вони критикують роботу влади, організовують платні мітинги і ведуть активну пропаганду на телебаченні. З’явилися і інші партії, створені на підтримку відновлення дружби з агресором. Серед них партія «За життя» і «Соціалісти». Так лідер соціалістів Леонід Кожара висловив думку, що результати виборів у Молдові та Болгарії перемогли сили, які виступають за діалог з Росією, які налаштовані на діалог з нею. А ось політика протистояння з Росією провалилася. Колишній член КПРС і Партії регіонів, міністр закордонних справ України часів Януковича навіть висловив сподівання, що у Німеччині також переможуть соціал-демократи, які, як відомо, налаштовані на відновлення стосунків з Москвою. Ось такі думки характерні для проросійських партій, які сьогодні вільно працюють в Україні.
Чи реальною є загроза реваншу проросійських сил в Україні? Відповідь на це питання залежить в першу чергу від результатів роботи нинішньої влади і свідомості українців. На жаль, суспільні настрої в українському суспільстві демонструють розчарування ефективністю роботи владних еліт. Що є цілком логічно і закономірно на фоні відсутності прогресу реформ і боротьби з корупцією. За даними соціологічного дослідження групи «Рейтинг», яке було проведено у листопаді цього року, 78% українців переконані, що справи в нашій державі йдуть у неправильному напрямку. Це дуже високий показник. І лише 11% українців впевнені, що ситуація в державі розвивається у потрібному напрямку. Незадоволені громадяни України і станом свого добробуту. 89% вважає, що соціально-економічна ситуація за останні два роки суттєво погіршилася. І заперечити тут немає як, оскільки всім і так відомо, який зараз рівень цін і тарифів. На жаль, більше половини опитаних скептично налаштовані щодо перспектив української економіки. Вони вважають, що у 2017 – 2018 роках рівень життя продовжуватиме падати. В той час як лише 11% сподіваються, що жити стане краще, а 23% думають, що матеріальне становище не зміниться. Такі цифри відображають недовіру до роботи уряду. І негативно впливають на суспільні настрої.
Хоча влада намагається переконати усіх, що вона докладає усіх зусиль для боротьби з корупцією, українці не помічають цього. Напевно саме тому дві третини впевнені, що корупція і є головною причиною кризи та бідного життя. І звісно вони праві. А ще праві у тому, що боротьба з корупцією зводиться до піару і балачок, а не до кримінальної відповідальності відомих персонажів. Українці також невдоволені впливом олігархів на економіку, який нікуди не зник. 37% опитаних вважає, що влада більше захищає власні інтереси, а не дбає про країну. Серед інших факторів, які прирікають українців на бідне життя, називалися корупція на місцевому рівні, небажання депутатів ухвалювати потрібні закони, непрофесіоналізм, повільні реформи, небажання самого суспільства змінюватися, агресія Росії, відсутність єдності. Цікаво, що 69% опитаних переконані, що президент Петро Порошенко теж відповідальний за нинішній стан економіки. Загалом такі дані свідчать про розчарування більшості українців роботою влади. А це дає простір для поширення протестних настроїв. І ними звісно спробують скористатися проросійські реваншистські сили.
Приклад Молдови особливо повчальний для України. Кілька років тому до влади в цій маленькій країні прийшли проєвропейські сили. Прийшли на хороших гаслах інтеграції у Європу, боротьби з корупцією та бідністю, розвитку економіки. У 2009 – 2013 роках прем’єр-міністром Молдови працював Влад Філат. Здавалося, Молдова твердо стала на шлях реформ. Влад Філат їздив до Європи, їм захоплювалися лідери континенту, а Молдова отримала навіть безвізовий режим. У ЄС були переконані, що ось він – приклад успішних реформ у пострадянський країні. Але не все було так однозначно. Зміни відбувалися надто повільно. Бідність залишалася вагомим фактором у Молдові. А ще активно діяла російська пропаганда. В країні ширилось невдоволення. У 2014 році спалахнув скандал, пов’язаний з виведенням за кордон через банківську систему 1 млрд євро, що становило 12% ВВП маленької держави. Влада Філата звинуватили у причетності до цієї оборудки і засудили до 9 років в’язниці. Удар виявився сильним. У суспільстві виникло переконання, що сили, які на словах виступають за європейські цінності, на ділі займаються різними схемами та крадуть гроші з бюджету. Молдовою прокотилися акції протесту. Росія вдало скористалася з цієї ситуації. Ігор Додон, який виграв вибори президента, є типовим проросійським політиком, який виступає за дружбу з Путіним і відновлення відносин з Росією. А ще – за визнання Криму російським. Але ця перемога була б неможлива, якби проєвропейські сили не проводили політику подвійних стандартів, на словах розповідаючи про реформи, а на далі продовжуючи корупційні схеми. Саме тотальне розчарування і зневіра стали основними чинниками реваншу проросійських сил у Молдові.
Ситуація в Україні чимось нагадує Молдову. Суспільство незадоволене темпами перетворень. Чиновники не демонструють бажання змінюватися. Корупція теж процвітає. Та й рівень життя серйозно впав. А тут ще й активізувалися сили, які виступають за дружбу з Кремлем. І це після відвертої російської агресії. Україні потрібно винести потрібні уроки з подій у Молдові, якщо вона не хоче знову опинитися під впливом Москви. Від російського реваншу нас врятує патріотична влада, швидкі реформи і нещадна боротьба з корупціонерами та демонополізація економіки. Якщо люди відчують зміни, ніяка російська пропаганда не зможе обдурити суспільство. Але якщо нам казатимуть одне, розповідатимуть про справедливість і рух до європейських стандартів, але робитимуть інше, загроза російського реваншу зростатиме.
Святослав Ворон для replyua.net