В українських ЗМІ піднялася хвиля штучного обурення навколо заяви міністра культури України Євгена Нищука про відсутність генетики у мешканців Південного Сходу України, а особливо Донбасу. Ліберальні українські медіа та ряд громадських діячів схожого світогляду накинулися на урядовця, звинувачуючи його мало не у фашизмі, тим самим наслідуючи російські інформаційні ресурси. Не розібравшись з контекстом висловлювання міністра, вони почали вимагати від нього вибачень. Хоча за що вибачатися Євгену Нищуку – не зрозуміло. Насправді міністр сказав відверту правду, хоча може не зовсім доречно з наукової точки зору вжив слово «генетика», що і дало привід для шквалу критики. Євген Нищук заявив буквально наступне: на Півдні та Сході України є велика проблема з українською свідомістю. А виникла вона тому, що через відомі історичні події минулого етнічний склад населення цих територій зазнав великих змін.
Що не вірно сказав Євген Нищук? Те, що більшість населення міст на Донбасі – це привезені з Росії колоністи і їх нащадки? Те, що велика частина населення міст Півдня та Сходу є неукраїнцями? Чи те, що різниця у світогляді та цінностях між ними і нами часто є дуже суттєвою? Суттєвою настільки, що багато мешканців Донбасу, не кажучи про Крим, готові зрадити Україну і перейти на бік Росії. Що ми і побачили нещодавно. Насправді у словах Євгена Нищука і є відповідь на питання: чому Росія здобула успіх у Криму та частково на Донбасі і змогла окупувати ці території. Та тому, що населені вони є значною мірою російським етносом. Якщо у Криму більшість населення становлять росіяни, тоді зрозуміло чому вони вітали окупантів. Якщо на Донбасі, особливо у великих містах, також мешкають росіяни, які переселилися з обширних територій Росії, зрозуміло, чому вони радісно вітали ДНР і ЛНР і проклинали українську армію. Міністр культури сказав те, про що українське суспільство і так знає. Просто політична верхівка, яка страждає на комплекси меншовартості, побоюється сказати вголос правду про деякі речі.
Як росіяни з’явилися на території України? Для цього варто зробити невеликий екскурс в історію. Ще у 19-му столітті етнічні українські землі були значно більшими за територію сучасної України. національний склад також був доволі однорідним, за винятком населення міст. Але у містах тоді жило 10% усього населення. З другової половини 19-го століття розпочинається процес індустріалізації. Становлення промисловості на Півдні та Сході супроводжувалося притоком робочої сили. В тому числі з території Росії. Крім того, політика Російської імперії з самого початку існування була спрямована на те, щоб поступово колонізувати завойовані території росіянами і витіснити корінні етноси. Ця політика успішно реалізовувалася в Криму. А з кінця – 19 – початку 20 століття перекинулася на крупні промислові центри України. За даними перепису населення 1897 року в Криму кількість росіян вже сягнула 33% усього населення. Водночас частка кримських татар впала до 35%, а українців становила 12%.
На початку 20-го століття українці становили переконливу більшість у всіх областях сучасної України, навіть на Донбасі. Але з утворенням СРСР – нової російської імперії, процес зміни етнічної карти України значно прискорився. Голодомор 1932 – 1933 років завдав непоправного удару по українцях. Він призвів до смерті мільйонів, а також суттєво зменшив українську етнічну територію. З того часу в Україну з Росії почали прибувати ешелони з переселенцями. Частка росіян в УРСР швидко зростала. У 1926 році частка росіян складала лише 7% усього населення. А на 1989 рік в Україні проживало понад 11,3 млн росіян (більше 22% від усього населення). Крим став тотально російським. 80% його мешканців належали до російського етносу. В той же час невпинно зростала кількість росіян у містах Сходу та Півдня. І навіть у Центрі та на Заході їх число збільшувалося. Так, наприкінці існування СРСР росіяни складали в середньому більше 60% у великих містах Сходу і Півдня. Навіть у Львові у 1989 році мешкало понад 180 тисяч росіян. Якщо ж проаналізувати частку російського етносу у Донецькій та Луганській областях, то він досяг майже 39%. Таким чином, Росія цілеспрямовано працювала над тим, щоб змінити етнічну карту України і закріпити своє панування. Українці поступово витіснялися або ж русифіковувалися і асимілювалися. В той час як росіяни мали можливість здобувати освіту на російські мові і в дуже рідких випадках вчили українську. Корені прихильності значної кількості жителів Криму і Донбасу до Росії приховані саме в багаторічній політиці колонізації та витіснення українців імперією. Росіяни у своїй масі не з’явилися в Україні просто так. Вони приїхали сюди не просто на сезонні заробітки. Москва чітко поставила за мету навіки прив’язати до себе загарбані землі. А найкращий для цього спосіб – нарощування своєї етнічної присутності, колонізація, асиміляція корінних народів і зміна їх свідомості.
Але наявність чужого етнічного елементу в Україні – це ще не обов’язкова гарантія того, що він виступить на боці агресора чи зрадить свою країну. Те, чому так сталося і чому росіяни та русифіковані мешканці Донбасу і Криму в значній мірі лояльно і прихильно сприйняли факт окупації Москвою свідчить й про те, що Україна за всі роки незалежності залишалась для них чимось чужим і далеким. На жаль, українська влада так і не змогла зрозуміти прихованої загрози від наявності на певних територіях у складі України чужорідних елементів, а по суті – контингенту пропагандистського впливу ворожої країни. Звісно, не всі росіяни в Україні прихильно ставлять до ідеї входження до складу РФ. Дехто навіть зумів полюбити свою нову батьківщину і готовий її захищати. Але переважна більшість вчорашніх колоністів стала основою московського впливу. Бо замість того, щоб визнати проблему і працювати над свідомістю населення Криму та Донбасу, українська влада залишила їх на поталу Москві. Замість того, щоб здійснювати українізацію, офіційний Київ вирішив залишити все так як є. цим самим він поставив український етнос Криму і Донбасу в завідомо несприятливі умови виживання. І жодним чином не сприяв процесам дерусифікації русифікованих українців. Стратегічними і світоглядовими прорахунками української влади епохи незалежності скористалася Росія. Путін просто використав настрої мас Криму та Донбасу, зігравши на їх примітивних інстинктах і русифікованому способі мислення, який так ніхто і не пробував змінити.
Святослав Ворон для replyua.net