валюта

Українська дипломатія Клімкіна-Порошенка: провал за провалом

Українська дипломатія Клімкіна-Порошенка: провал за провалом
Українське суспільство традиційно звикло критикувати владу за блокування реформ, боротьби з корупціонерами та олігархічним засиллям. Це цілком зрозуміло: українці орієнтуються на внутрішні проблеми у державі. А ось до складнощів зовнішньої політики і ефективності роботи української дипломатії багатьом байдуже. Більшість громадян турбує провальна робота Валерії Гонтаревої на посаді глави НБУ, низька якість розкриття злочинів новою поліцією Арсена Авакова, ріст тарифів і цін. В той час як оцінку діяльності міністра зовнішніх справ України Павла Клімкіна та президента Петра Порошенка давати не звикли. Більшість навіть не знає прізвища нашого глави зовнішньополітичного відомства. Між тим, провали у сфері зовнішньої політики вже негативно впливають на перспективи України як у сфері інтеграції до Європи, так і у сфері захисту від російської агресії і можуть мати ще гірші наслідки у майбутньому. В тому числі і в площині економіки.

Недоліками української дипломатії завжди була її недалекоглядність і слідування у фарватері російської політики та російських інтересів. На жаль, за 25 років незалежності українська зовнішня політика так і не змогла остаточно позбутися малоросійського колоніального комплексу. Обертатися на Росію, думати, що скаже Москва, стало традицією, яка характеризувала роботу багатьох міністрів МЗС. Певні відступи від цієї традиції спостерігалися за часів президентства Віктора Ющенка. Але українській дипломатії тоді не вдалося здійснити свою основну ціль: досягти права на вступ України до НАТО. Після цього був Янукович і ручне міністерство зовнішніх справ, яке більше нагадувало філію російського МЗС, ніж міністерства незалежної країни. Анексія Криму та Донбасу стали наслідком не лише внутрішньої слабкості України, зради Януковича та Партії регіонів. Вони стали можливими в тому числі через те, що наші дипломати не виконували свою пряму місію, а деякі просто працювали на ворога. Вражає короткозорість такого міністерства закордонних справ, яке не здатне побачити звідки власній державі варто чекати загрози національним інтересам. Але ще гірше те, що після Революції гідності і неприхованої російської агресії у роботі МЗС мало що змінилось. Воно залишилося таким же неповоротким, слабохарактерним і не здатним спрогнозувати події у світі.

Про Мінські угоди і пастку, в яку через них потрапила Україна, згадувалося вже неодноразово. Курс на безальтернативність Мінська, який проголосив президент Петро Порошенко і глава українського МЗС Павло Клімкін серйозно звузив простір для маневру України. Він прирікає нас на формат переговорів з не надто лояльними і дружніми учасниками – Німеччиною, Францією і звісно Росією. Крім того, Мінськ так чи інакше означає легалізацію терористів ДНР і ЛНР. Через провали української дипломатії Захід тепер все частіше схильний розглядати конфлікт на Сході не як російське військове вторгнення, а як внутрішній український конфлікт з елементами зовнішнього впливу. Тому-то від України вимагають особливого статусу для Донбасу і змін до Конституції та проведення виборів на окупованих територіях. Що це як не явний провал у роботі Павла Клімкіна? Так само вражає короткозорість і впертість дипломатії нашої держави, яка свідомо і так легко погодилась на переговори з Росією без участі США та Великої Британії – наших формальних гарантів по Будапештському меморандуму. Таке враження, що українське МЗС не здатне побачити очевидного і відрізнити справжніх друзів від друзів уявних.

Останнім провалом дипломатії Павла Клімкіна і Петра Порошенка стала неправильна оцінка ними вірогідності перемоги кандидата на виборах у США Дональда Трампа і обіцянка про безвізовий режим, який ось-ось дасть Україні ЄС. І в першому, і в другому випадку МЗС України і український президент допустилися серйозних помилок, що свідчить про їхню непрофесійність і недалекоглядність як дипломатів. В ситуації, в якій опинилася Україна, відверто ставити на одного з кандидатів у президенти США і так само відверто ставити «палки в колеса» іншому є поведінкою, яка свідчить як мінімум про недалекоглядність. Так, як це робили окремі українські політики, підтримуючи Клінтон, нічим не відрізняється від того, як російські політики підтримували Трампа. Якби українська дипломатія більше спиралася на досвід і оцінювала різні ризики, вона б давно налагодила контакти з обома штабами кандидатів і не допустила б такого відвертого прорахунку. Те, що багато ЗМІ пророкували перемогу Клінтон ще не означає сліпо слідувати їхній думці. Дипломати мають знати більше і розуміти більше, ніж звичайний електорат. А тепер президент Порошенко змушений ламати голову над тим як налагодити контакти якщо не з самим Трампом, то хоча б з його оточенням. Бо всі надії і розрахунки зазнали краху.

Ще одним фактом, який свідчить про низьку якість роботи Павла Клімкіна та його відомства, є питання скасування віз ЄС. Ця проблема настільки задавнена, а президент Петро Порошенко стільки раз обіцяв безвізовий режим, що ситуація нагадує фарс. Українському МЗС не вдалося знайти достатніх стимулів для європейців і переконати їх скасувати візи. Україна не користується достатньою довірою серед ЄС і часто програє інформаційну віну Росії. Це факт, який треба визнати, але який не бажає визнати Павло Клімкін.

За таких несприятливих для України реалій світової політики давно варто було б подумати про заміну глави міністерства закордонних справ Павла Клімкіна, який не справляється зі своїми обов’язками. Тим більше, що фігура Павла Клімкіна не зовсім відповідає званню потужного проукраїнського дипломата. Свою посаду Клімкін здобув завдячуючи прихильності до нього президента Петра Порошенка, а не через свої видатні заслуги чи вміння відстоювати українські інтереси у світі, який динамічно змінюється. Сам Павло Клімкін взагалі не має освіти дипломата і є росіянином за походженням, який народився у Курську і закінчив Московський фізико-технічний інститут. Дипломатом Клімкін став випадково. Його кар’єра в цій галузі розпочалася з сумнозвісного департаменту роззброєння України і була тісно пов’язана з міністром зовнішніх справ часів Януковича Костянтином Грищенком. Злет Грищенка спричинив і просування на посаді Клімкіна. Так сталося, що міністр зовнішніх справ України досяг кар’єрних висот завдяки міністру Януковича і став заступником міністра закордонних справ в уряді Миколи Азарова. Та й в часи Революції гідності Клімкін поводився стримано і уникав публічної підтримки Євромайдану. Те, що Клімкін зумів очолити міністерство закордонних справ під час агресії Росії, є заслугою Петра Порошенка. Однак, чи відповідає Павло Клімкін займаній посаді і чи він є саме тим міністром, який здатний продуктивно відстоювати українські інтереси на міжнародній арені, викликає великий сумнів. Тому у світлі чергових невдач, прорахунків та відвертої слабкості МЗС питання звільнення Павла Клімкіна з посади є не менш гострим, ніж питання звільнення Валерії Гонтаревої з посади глави НБУ.

Святослав Ворон для replyua.net

Ошибка в тексте? Выделите ее мышкой! И нажмите: Ctrl + Enter

Важное за сутки
16 янв 2018
11855

Соцсети шокированы ответом жителей Запорожья о том, кто виноват в войне на Донбассе

Журналисты украинского интернет-портала 061.ua провели опрос в Запорожье, задав местным жителям вопрос о том, кто, с их точки зрения, виноват в военных действиях на Донбассе и что нужно делать для

16 янв 2018
7784

Совпадение? – Цимбалюк о посадке истребителей РФ на трассу у границы с Донбассом после испытания ЗРК Украиной

Стало известно, что истребители Су-27 и Су-30СМ, а также истребители-бомбардировщики Су-34 ВС Российской Федерации выполнят посадку на автотранспортную магистраль А-260 в Ростовской области, о чем

16 янв 2018
6507

В Харькове сейчас та же ситуация, что была на Донбассе перед войной, - Казанский

Известный украинский блогер Денис Казанский в своем «Фейсбуке» рассказал, что на территории Харьковской области сейчас наблюдается ситуация, когда граждан пытаются подбить на протесты, говоря им

17 янв 2018
6007

Назарбаев попросил помощи у США от посягательств России на территориальную целостность Казахстана

Президент Казахстана Нурсултан Назарбаев встретился с президентом США Дональдом Трампом. Как обычно бывает в визитах Трампа, прессу пригласили только на приветственную часть, после чего попросили

Последние новости

Кто, кого обманывает: Госстат и Нацбанк разошлись в показателях

Верховный суд РФ завтра рассмотрит вопрос – на каком основании гражданин РФ Путин до сих пор занимает пост президента РФ

Жители «ДНР» сравнили Захарченко с фашистами: «К чему вы нас ведете… Ироды?»

Дипломат: все разговоры о разрыве Договора о дружбе между Украиной и РФ – пустышка. Это невыгодной ни одной из сторон

Подрыв техники с бойцами АТО: ВСУ понесли потери, - пресс-центр

Савченко: більшість жителів мирної території України розуміє жителів Донбасу, які виступають проти нинішньої влади

В МИД Чехии назвали аннексию Крыма грубым нарушением международного права

Названы официальные сроки гибели человечества

Кабмин планирует существенно повысить цены на газ

Из-за отсутствия денег на отопление престижный вуз Киева отменил занятия до весны

«Друзья Путина паникуют»: из-за санкций США в РФ прибегли к кардинальным мерам

Правительство намерено увеличить цену на газ для населения, - СМИ

Нардеп Галасюк решил, что, скинувшись по тысяче долларов, украинцы сами смогут рассчитаться за госдолг страны

Завтра состоится первое в новом году заседание трехсторонней контактной группы по Донбассу

Блогер: видео с пылающим триколором под стенами парламента может стать очень полезным для граждан РФ

Политолог считает, что госслужащих за пользование российскими соцсетями нужно увольнять, а сотрудников СБУ и судов – отправлять за решетку

Совсем скоро Коломойского будут ждать в Высоком суде Лондона

Блогер: Украина опоздала ровно на три года с законом о реинтеграции Донбасса

Назарбаев попросил помощи у США от посягательств России на территориальную целостность Казахстана

Эксперт: «НАТО становится ближе»

Новости за день