Історик Олег Панфілов розповів про зовнішньополітичні амбіції Кремля і про останній інструмент, який залишився у російської влади для поширення свого випливу на країни колишнього Радянського Союзу, - про це replyua.net інформує з посиланням на «Крим. Реалії».
Так, Панфілов зауважує, що нещодавно посол з особливих доручень при російському зовнішньополітичному відомстві Елеонора Митрофанова в черговий раз почала пафосну розмову про те, що російська мова втрачає свій статус на пострадянському просторі. За її словами, зі ста тридцяти мільйонів мешканців пострадянських держав (якщо не враховувати Російську Федерацію), російською мовою володіють лише шістдесят один мільйон. Відтак, дипломат робить висновок, що держави-члени СНД мають законодавчо закріпити статус російської мови, аби мати можливість її підтримувати і розвивати.
Панфілов наголошує, що у переважній більшості держав колишнього Радянського Союзу російська мова – це мова старшого покоління. Молодь переважно говорить національною мовою, а вивчати як іноземну прагне англійську. Російськомовні, які проживали за межами РФ, після розпаду СРСР могли повернутись на «батьківщину». Якщо ж вони цього не зробили – це був їх цивілізаційний вибір. Те, що російськомовність не означає прихильного ставлення до Кремля, продемонстрували вже і країни Балтії, і Україна. Тим не менш, Москва все ще намагається розіграти карту російської мови у зовнішній політиці – адже це її остання, нехай і недолуга, зброя.