У контексті переговорів в Нормандські форматі і Мінського процесу важливо розуміти, що нічого у відносинах Києва і Москви не змінилося. Москва хоче контролювати не тільки ситуацію всередині своєї країни, але і цілу низку інших держав, як свого часу СРСР. І, якщо країни Балтії, Польща, Чехія та Угорщина вже не повернуться під опіку Кремля, то боротьба за Україну йде. Україна для Кремля взагалі принципове питання. Без України імперії немає. У Кремлі не сприймають нашу незалежність і не готові з нею змиритися. Вони вважають Україну своєю вотчиною, сферою своїх інтересів і саме цією концепцією визначається їхня стратегія. Про це у своєму блозі пише Кирило Сазонов, передає replyua.net.
«Мінські угоди для РФ – всього один з варіантів вирішення «української проблеми». Навіть в разі їх виконання агресія не припиниться. Політична, економічна, культурна і інформаційна війна триватиме до тих пір, поки Україна практично не перетвориться в УРСР. Поки Росія в змозі боротися за це – вона не відступить. І повернення Донбасу в Україну на російських умовах нібито по Мінським угодами – не більше, ніж пастка для України. Мета якої зруйнувати українську незалежність і повернути свій контроль», – вважає Кирило Сазонов.
На його переконання, всі поступки і рухи в бік миру з Україною Росія сприймає, як вимушені, зроблені під тиском і, що найголовніше, тимчасові кроки. Тому що стратегічна мета не змінюється – Україна повинна бути васалом Росії. Тому максимум на що готовий піти Кремль – збереження за Україною формального статусу незалежної держави. Але де-факто визначати внутрішню і зовнішню політику в Україні повинна саме Москва. Тому ні про який мир і цивілізоване розлучення мова йти не може. Максимум, що готова нам запропонувати Москва, почесну капітуляцію на їх умовах. І тут у Кремля три сценарії.
Перший і другий мають на увазі повернення Донбасу в політичне поле України з особливим статусом в якості основного важеля російського впливу на українську політику. Це якраз те, на чому наполягають різного роду друзі Росії в Європі і ряд українських політиків і олігархів. «Будь-які громадські організації з гаслами «Мир за будь-яку ціну», заступник міністра Георгій Тука, нардеп Надія Савченко і ще ціла армія продажних політиків і корисних ідіотів. З фінансуванням і підтримкою телеканалів проблем у них немає.
М'який сценарій при такому розвитку подій призведе до посилення впливу проросійських політиків у Верховній Раді, дозволить заблокувати європейську і євроатлантичну інтеграцію і обрушить економіку України. Тому що відновити економіку зруйнованого і пограбованого регіону Україна не зможе, а обіцяна допомога Заходу в десять разів менша за необхідну. За оцінками уряду потрібно 20 мільярдів доларів і це без поправки на корупцію. А з особливим статусом всі українські реформи, які вже проведені за два роки, працювати там не будуть. Ніякої системи Прозоро, ніяких прозорих тендерів – все, як у старі добрі часи. При фінансуванні з захищених статей бюджету. Розкрадуть будь-яку суму – це гарантовано», – зазначив Сазонов.
В результаті ми отримуємо дуже багатих «нових донецьких», а на решті території України тотальний економічну і соціальну кризу, сплеск криміналу, протести і зміну влади на лояльну Кремлю. Навіть не на лояльну, а на васальну.
Другий сценарій, більш жорсткий, передбачає соціально-політичний вибух в Україні після повернення Донбасу на умовах Москви. Далі акції протесту, зіткнення, рейдерські захоплення власності збройними кримінальними групами, парад суверенітетів в регіонах і розкол держави на феодальні князівства в форматі конфедерації. Такі спроби вже роблять в Закарпатті та ряді інших регіонів під гаслами децентралізації. Природно, що в разі реалізації такого сценарію феодали наввипередки побіжать присягати не в Київ, а в Москву. І Україна, як держава, залишиться тільки на папері, прогнозує блогер.
На його думку, третій сценарій, найбільш незручний і важкий для Кремля, має на увазі заморожування конфлікту на Донбасі і відмова України від його термінового повернення на російських умовах. Кремль розпочне створювати внутрішню кризу, домагаючись зміну влади в країні на підконтрольну Кремлеві. Слід очікувати розгойдування політичної ситуації навколо тарифів, пенсійного віку, продажу землі та інших гострих питань. Головне, домогтися дострокових виборів і приходу до влади лояльних Москві політичних сил. Хто займається реалізацією цього сценарію всі прекрасно бачать.
«Ключове питання – як Україні вискочити з російського сценарію, зберігши і зміцнивши свою незалежність. В першу чергу, пам'ятати про свої інтереси. І не забувати, що саме так діють всі наші союзники. І коли Олланд або Меркель щось нам радять і навіть на чомусь наполягають, ми не забуваємо – вони піклуються про інтереси Франції і Німеччини, а не про наші. І інтереси ці в якийсь момент можуть збігатися, а в якийсь зовсім навпаки», – наголосив блогер.
На його переконання, в наших інтересах не йти на строкову реінтеграцію окупованих Донбасу і Криму за російським сценарієм. Не вірити популістам, які з криками про тарифи і мир за будь-яку ціну рвуться до влади, спираючись на російські гроші і проросійські ЗМІ. Проводимо реформи, головною умовою яких повинна бути незворотність. Очищаємо судову систему, завершуємо реформу поліції, добре годуємо і навчаємо армію. Шанси пристойні – за два з половиною роки ми пройшли шлях від порожнього держбюджету до цілком впевненої позиції і навіть невеликого зростання ВВП. На стороні Кремля великі гроші, підконтрольні їх інтересам ЗМІ в Україні і численна «п'ята колона». Але проти них працює стратегічний прорахунок – в Кремлі не розуміли і не розуміють, що ми вже зовсім інші. Ми не російськомовне населення УРСР, а громадяни незалежної країни. Ментально це принципово різні речі. Саме тому не відбувся проект Новоросії і російська весна захлинулася в Харкові та Одесі, в Дніпрі і Запоріжжя. Саме ця помилка в оцінці стане для Кремля фатальною.