Український блогер Сергій Одарич на своїй сторінці в Facebook пише про те, що не можна захищати чи засуджувати Олега Скрипку за його висловлювання, адже, коли не був присутній під час виступу співака, то й не знаєш всього контексту, а журналісти можуть легко і з задоволенням «виривати» фразу задля яскравого заголовку. Звичайно, такій публічній особі, як Скрипка, потрібно обережно використовувати «сильні» слова, аби вони не допускали подвійного тлумачення, хоч у контексті, хоч без нього.
«Мені пощастило вирости в родині, де питання мови ніколи не виникало. Просто, українська – це мова нашого народу, наших прадідів. Це просто – повага до власної країни. Повага до себе. Тому в дитинстві я ходив до найвіддаленішої школи, бо серед 6 шкіл у мікрорайоні, вона була єдина українська. Я хочу, щоб «російськомовні патріоти» зрозуміли, як я сприймаю громадян України, які послуговуються російською мовою, зокрема – у спілкуванні зі мною. Це моє особисте сприйняття, хоча, можливо, його поділяють й інші», – написав блогер.
Далі Сергій Одарич пише, що до 2014 року він сприймав російську мову в Україні як неповагу до себе, свого народу і своєї країни. Після 2014 року сприймає це ще й як свідому чи несвідому підтримку путінської агресії проти країни. В будь-якому випадку – це один із головних фронтів гібридної війни. «Вважаю аргументи деяких блогерів про хабарників у вишиванках абсолютно некоректними. Злочинці і корупціонери є в усьому світі і користуються вони усіма мовами. В звичайних умовах питання мови – це питання поваги до власного народу і власної країни, до власної історії і культури. В умовах війни – це питання опору тим цінностям, які нам прагне принести Путін і це той фронт, на якому кожен, у кого достатнє IQ, може легко перемогти агресора», – підсумував блогер.