Головне питання дискусії, яка розгортається після інтерв'ю президента Петра Порошенка українським телеканалам – чи може Україна провести місцеві вибори на Донбасі в ситуації, коли вона не зможе контролювати власний кордон. Питання про те, що передача контролю над кордоном після, а не до проведення виборів – пункт, який абсолютно ясно записано в Мінських угодах і виконання його це випробовування не для України, а саме для Росії, вважає журналіст Віталій Портніков, передає replyua.net.
«На відміну від багатьох інших, куди менш прозорих пунктів в Мінських домовленостях по виборах більш менш все зрозуміло. Але ж, в Мінських угодах чимало пунктів, які не виконуються Росією, а не Україною. І стоять вони не в кінці, а на початку переліку пунктів, які доведеться виконувати. Так що робота над «дорожньою картою» - це випробування перш за все для Росії, а не для України. Але головне тут не в послідовності проведення виборів і передачі контролю над кордоном, а в умовах, які повинні передувати виборчому процесу. Росія повинна вивести свої війська і найманців і передати контроль збройній поліцейській місії ОБСЄ. Як над територією, так і над неконтрольованою ділянкою російсько-українського кордону. Критики цього пункту зазвичай наполягають на тому, що це абсолютно неможливо, так як поліцейська місія ОБСЄ буде перебувати в умовах, коли її можливості обмежуються присутністю військового контингенту Путіна. Але ідея полягає саме в тому, що на Донбасі не повинно бути ніякого іноземного військового контингенту, ніяких найманців», – розповів Портніков.
Щоб краще проаналізувати ситуацію журналіст пропонує уявити, що Путін дійсно з цим погодиться, дійсно почне виводити війська, дійсно перестане направляти озброєння на Донбас, дійсно відкличе своїх «кураторів», які керують бандформуваннями. Скільки днів в цьому випадку проіснує «Донецька народна республіка»? Відповідь проста – на день довше Луганської. Їх «злиють» відразу ж, як тільки стане ясно, що окупанти залишають Донбас.
Є інше питання – чи відбудеться це насправді. Адже саме формування збройної поліцейської місії ОБСЄ практично не здійснимо – у всякому разі, в історії цієї організації ніяких таких місій поки що не було. Не було і прецеденту коли війська ОБСЄ – а в випадку з Донбасом це саме війська, якою б поліцейською місією їх не називали – замінювали б частини регулярної армії. Абсолютно незрозуміло і те, наскільки сама Росія готова до формування такої місії, і те, наскільки така ідея отримає підтримку в ОБСЄ, де за її створення повинні виступити всі країни – члени організації. Поки що формування такої місії виглядає абсолютно нереальним, вважає Портніков.
«Все це означає лише те, що ніяких місцевих виборів на Донбасі не буде. А санкції проти Росії – будуть. Їх і зараз-то – в зв'язку з путінськими злочинами в Сирії – ніхто не горить бажанням скасовувати. А, якщо виявиться, що Москва відійшла від власних зобов'язань, взятих на себе в Берліні - з'явиться формальний привід покарати агресора і за Україну, і за Сирію. І пропозиція України продовжити санкції відразу на рік – щоб не дискутувати щоразу – може виявитися рятівною для Європи. Так що Мінські угоди в черговий раз залишаться тим, заради чого вони були підписані – санкційною пасткою для путінського режиму. І нічого поганого в цьому немає. Тому що звільнити Донбас буде куди простіше, коли режим в цій пастці благополучно здохне», – підсумував Віталій Портніков.