24 жовтня керівник російського театру «Сатирикон» Костянтин Райкін виступив на сьомому з'їзді Спілки театральних діячів Росії з великою промовою проти цензури – і про боротьбу держави «за моральність в мистецтві». Аудіозапис був опублікований в Facebook Асоціації театральних критиків, інформує replyua.net.
«По-перше, сьогодні 24 жовтня – 105 років від дня народження Аркадія Райкіна, я вас всіх вітаю з цією подією, з цією датою. І, ви знаєте, я вам так скажу: тато, коли зрозумів, що я стану артистом, вчив мене однієї речі – він якось в мою свідомість вклав одну таку річ, він називав це – цехова солідарність. Це якась етика всередині спільноти, яка займається однією справою. Тому що мене дуже турбують – я думаю, як і вас всіх – ті явища, які відбуваються в нашому житті. Ці, так би мовити, наїзди на мистецтво, на театр, зокрема. Ці абсолютно беззаконні, екстремістські, нахабні, агресивні, що прикриваються словами про моральність, про мораль, і взагалі всілякими, так би мовити, благими і високими словами: «патріотизм», «Батьківщина» і «висока моральність». Ось ці групки ображених нібито людей, які закривають спектаклі, закривають виставки, нахабно дуже поводяться, до яких якось дуже дивно влада нейтральна – дистанціюється», – зазначив Райкін.
За його словами, зараз у декого сверблять руки щось змінити і повернути назад. Причому повернути назад не просто до часів застою, а ще в давніші часи – в сталінські часи. Тому що з нами розмовляють наші начальники безпосередні таким лексиконом сталінським, такими сталінськими настановами, що просто вухам своїм не віриш!
«Я пам'ятаю: ми всі родом з радянської влади. Я пам'ятаю цей ганебний ідіотизм! Це причина, єдина, по якій я не хочу бути молодим, не хочу повернутися туди знову, цю мерзенну книжку не хочу читати. А мене змушують читати цю книжку знову. Тому що словами про моральність, Батьківщину, народ і патріотизм прикриваються, як правило, дуже низькі цілі. Не вірю я цим групам обурених і скривджених людей, у яких, бачте, релігійні почуття ображені. Не вірю! Коли сечею обливають фотографії – це що, боротьба за моральність, чи що? Взагалі не треба громадським організаціям боротися за моральність в мистецтві. Мистецтво має досить фільтрів з режисерів, художніх керівників, критиків, душі самого художника. Це носії моральності. Не треба робити вигляд, що влада – це єдиний носій моральності і моралі. Це не так», – зауважив Костянтин Райкін.