Відома українська журналістка і блогер Марина Данилюк-Ярмолаєва на своїй сторінці в соцмережі Facebook пише про те, що, коли працюєш журналістом, то звикаєш, що знайомі на офіційні держсвята постять фотки в купальниках, із басейну, із курорту, а ти в цей самий час працюєш, навіть роботи більше, ніж в несвяткові дні. Коли працюєш зараз журналістом в сучасному парламенті, звикаєш, що сучасна політична журналістика: це коли напівоголена панянка опитує депутатів і замміністра «а, коли ви втратили цноту», «а візьміть мене на ручки» і так далі. Саме тому серце б'ється частіше і дихається легше, коли зустрічаєш отих червонокнижних журналістів, яких ще цікавить політичний інсайд із Банкової чи із урядового «серпентарію», які здатні спитати депутата про внутрішні розклади у партії чи «договорняки» у питанні на мільярд доларів.
«Коли ти журналістка, ти маєш залізні аргументи, щоб раз і назавжди закрити тему непотрібних залицяльників. «Я працюю в політичній сфері і йти звідти не збираюсь», «я спілкуюсь із чоловіками у соцмережі і матюкаюсь». Ти звикаєш, що тебе бояться, і лишаються поруч найвитриваліші. Ти відчуваєш ейфорію, коли написав суспільно важливий матеріал на 5000 репостів чи провів майже ідеальний ефір із важливими акцентами. Ти радієш, коли твої п'ять копійок допомогли хворій дитині, волонтеру, спецназівцю на Сході», – написала журналістка.
За її словами, 6 червня і 8 вересня – дні журналіста і ти цінуєш не цукерки, торти, ручки, листівки в пафосному стилі – ти цінуєш спокій, мінімальну кількість людей поруч і щось надихаюче. На думку Марини Данилюк-Ярмолаєвої, зараз дуже смішно усвідомлювати, що десятки людей йшли на факультет журналістики, підраховуючи нереальні заробітки або плекаючи надію на заміжжя за олігарха або футболіста. «Коли ти працюєш журналістом, ти знаєш, що пентхаузи і багаті родичі – це скоріше винятки із правил, аніж стандарт», – резюмувала блогер.