Як пише у себе в Facebook відома українська блогер Лідія Гайдар пише про те, що Путін в Парижі відверто «поцупив» у нас київську князівну Анну Ярославну – королеву Франції з 1051 року, регента французької держави при своєму сині Філіпі I з 1060 по 1069 роки. Як вже давно сказав новопреставлений пан Бжезінський, лише з Україною Росія є імперією, без України вона середньоазіатська провінція.
«Всі шлюбні династичні відносини Російської імперії з Францією полягають в одному-єдиному епізоді, який майорів в еротичних мріях Петра I та його дружини – видати заміж свою молодшу доньку Єлізавету за короля Франції Людовика XV, а, якщо не за нього, то за його молодшого брата, герцога Орлеанського. З цією метою Єлізавету з раннього дитинства навчали, в першу чергу, французькій мові та літературі, вважаючи, що цих знань французькій королеві вистачить за очі», – написала блогер. Вона додає, що проте Версаль, який завжди добре пам'ятав, що цесарівна – всього лише незаконнонароджена донька ліфляндської пралі, до того ж, хоча й вродлива, але дуже погано вихована, рішуче відмовився від цієї петербурзької шлюбної маячні.
За словами Лідії Гайдар, після смерті Петра I амбіції Російської імперії відносно майбутнього царівни Єлізавети зменшилися до персони Мориса Саксонського – позашлюбного сина польського короля Августа II, але, коли й з цим, досить сумнівним, особливо в порівнянні з попередніми зазіханнями династії Романових, кандидатом нічого не вийшло, амбіції імператорського дому скоротилися до більш, ніж скромного, шлюбу Єлізавети з епископом Любекської епархії, молодшим братом правлячого герцога Голштинського, Карла-Августа, але бідося помер в червні 1727 року, ще до весілля. «Невже хтось сподівався, що Путін б про весь цей російський династичний сором згадав в Парижі? Навіть якщо б знав про все це?», – резюмувала блогер.