Відомий український блогер Сергій Марченко на своїй сторінці в Facebook пише про те, що бездушний німецький автопром, коли у тебе Мерседес або Фольксваген, перші 5 років все, що ти робиш – міняєш мастила і заливаєш трохи дизеля,ніяких несподіванок і романтики, автомобілістом себе тупо не відчуваєш. За словами блогера, інша справа Жигулі. Там головне не машина, а процес. Спочатку бабуся 12 років стоїть у пільговій черзі, як ветеран війни, щоб мати право її придбати. Потім тато їде в Житомир і там три доби чекає, поки віддадуть омріяний ВАЗ-2106. Ще три доби не виїжджає, перевіряє всі вузли і закручує недокручені гайки, а через місяць вона вже не їде.
«Тоді до справи долучається соціальна мережа. Фейсбук ще не було і люди спілкувалися у локальних мережах. Мій тато зависав у пабліку «Гаражі коло озера». Ну і задав він топік: не їдуть новенькі Жигулі. Зразу зібралися експерти: дід Соболь, Кастусь, П'явка і Малимон. Дід Соболь, як старший, взявся модерувати. Налив всім по п’ятдесят, випили і стали думати. Стартєр крутить. Це вже добре, одною проблемою менше. На радощах випили за стартер. А іскра є? Є! Випили за іскру. А, шо там з паливом, карбюратор не заливає? Розібрали, подивились – не заливає. Після карбюратора не просто випили, а ще й з'їли яблучко», – розповів Сергій Марченко.
За його словами, головне тут – таке розуміння в експертному середовищі – краса, повний консенсус і респект. Перевірили ще ряд агрегатів, потім випили просто так – за погоду і день народження Галки із цеху В12 і на якомусь етапі стало вже не важно, чого вона не заводиться. «До сих пір не розумію, навіщо люди купують ті Фольксвагени?», – резюмував блогер.