Українська журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва на своїй сторінці в Facebook пише про те, що наприкінці січня в Авдіївці був справжній армагедон: безперервні обстріли і замерзаючі люди, пункти обігріву і гуманітарна допомога з усіх куточків України, серія трун під мокрим дощем на Майдані Незалежності. Лиш після загибелі молодого командира Андрія Кизила мільйони людей дізнались, що в армію йдуть робити професійну кар'єру талановиті люди і в 23 командують взводами і полками. «Ми глибоко стурбовані», - сказав тоді світ, чужі рани не кровоточать, чужий біль не вивертає твоє тіло навиворіт.
За словами журналістки, після того, як підірвали автомобіль місії ОБСЄ, загинув медик із США, німкеня і чех отримують поранення – світ стрепенувся – назвали терактом, вимагають розслідування, згадали про небезпечні умови роботи місії ОБСЄ, вимагають обидві сторони виконувати Мінські домовленості. Наші найближчі сусіди поляки взагалі похвалилися, що там працює 38 їхніх громадян і їм конче треба безпека, бо робота тяжка – забезпечення миру в Україні.
«Є відчуття, що на нас знову тиснуть і змушують визнати вину, а насправді деяким членам місій треба менше фотографуватись із сепарами, випивати в луганських барах, називати речі своїми іменами: окупанта – окупантом, війну – війною. Тоді і свої на мінах не підриватимуться», – написала Марина Данилюк-Ярмолаєва. На її переконання, немає сенсу говорити про «забезпечення безпеки українською стороною», коли зовнішню агресію в світі досі сприймають за внутрішній конфлікт.