Директора московської Бібліотеки української літератури Наталю Шаріну все ж будуть судити. Обвинувальний висновок, складений прокуратурою Москви, передбачає застосування статей, за якими Шариній може загрожувати навіть 10-річний термін тюремного ув'язнення. При цьому адвокат Шаріної Іван Павлов стверджує, що звинувачення його підзахисної не конкретизовані. Навряд чи можна назвати реальним злочином знайдені у фондах бібліотеки книги Дмитра Корчинського – але саме на сміховинному звинуваченні в їх розповсюдженні і будується вся справа, цитує журналіста replyua.net.
«Тоді за що ж насправді судять Шаріну? Смію стверджувати: виключно за те, що в назві установи, якою вона керує, міститься слово «українська». І нічого нового в цьому немає», – зазначає Віталій Портніков.
В серпні 1952 року серед розстріляних в Москві єврейських письменників і громадських діячів був і відомий поет, відповідальний секретар Єврейського антифашистського комітету Іцик Фефер. Фефер був не тільки поетом і громадським діячем, а й активним агентом радянських спецслужб. Своїх кураторів він постачав інформацією про діяльність, розмови і плани колег по Єврейському антифашистському комітеті і Союзу письменників СРСР. Але коли почався розгром єврейської інтелігенції, його заарештували одним з перших. Чому? Та тому, що в назві комітету, яким він керував разом з відомим актором Соломоном Міхоелсом, містилося слово «єврейський». І товариш Сталін вирішив, що це – погане слово.
«Товариш Сталін вирішив, що погане слово «єврейський», а товариш Путін вирішив, що погане слово «український». Тільки і всього», – зазначив Віталій Портніков.