Україна належить до найбідніших держав Європи не дарма. Соціальні стандарти, які діють в нашій державі, наближають її до рівня Африки, а влада не поспішає виправляти ситуацію та боротися з бідністю. Половинчасті реформи і популізм на тлі панування фінансово-промислових кланів в економіці і політиці прирікають українців на доволі бідне існування.
Одним з критеріїв, по якому можна судити про рівень життя населення і соціальну політику держави, є споживчий кошик. Споживчий кошик – це розрахунковий набір товарів, який мінімально має споживати людина, щоб забезпечити своє елементарне існування. До нього входять товари різної групи: від продуктів, одягу, взуття до меблів, ліків, електротехніки та комунальних послуг. Кожна країна по-різному підходить до формування споживчого кошику. Його складові також можуть суттєво відрізнятися. Споживчий кошик потребує постійного оновлення, оскільки змінюються потреби людини. Також він використовується при формуванні таких мінімальних соцстандартів як прожитковий мінімум, мінімальна зарплата та пенсія і таким чином впливає на державний бюджет.
В Україні досі діяли давно застарілі норми споживчого кошику, затвердженого ще у квітні 2000 року. Тоді Кабмін ухвалив постанову №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення». Ця постанова особливо не афішувалася. Але саме на її основі ухвалювали мінімальні соціальні стандарти багато років. В цьому документі було чимало дивних і диких норм. Зокрема такі: одяг на 6 – 8 років на одну людину, 2,5 кг риби на рік, одна пара взуття на 5 років, стрижка 4 рази на рік, один стілець на 15 років і шафа та стіл на 25 років. Про те, що людина споживає чай, каву, спеції, або що жінки носять штани не згадувалося взагалі.
Через такі індикатори соціальних благ українці цілком закономірно перейшли у статус найбідніших в Європі. Понад половину доходів сьогодні витрачається на продукти харчування. Тоді як у розвинутих державах світу на цю статтю йде до 20%. Вартість споживчого кошика у нас мізерна. А у тій же Польщі вона становить приблизно 400 євро. Не кажучи вже про інші країни Європи. Звісно, влада може виправдовуватися нестачею коштів, складним соціально-економічним станом. Але якщо вона за 16 років не змогла навести лад в країні і закласти міцний фундамент економічного росту, то може така влада не потрібна? Зрозуміло, що такий деформований споживчий кошик був необ’єктивним і не міг відобразити реальні потреби сучасної людини. Але влада змінювалася, потреби пересічних громадян також зазнавали певних трансформацій, а споживчий кошик продовжував лишатися незмінним. Хоча мав би оновлюватися кожні п’ять років. Знадобилося більше 16 років, щоб в уряду дійшли руки до його перегляду. І то це було зроблено на так з доброї волі влади, як під тиском громадської думки.
Керівник проекту «Відкритий Суд» Станіслав Батрин подав позов до адміністративного суду проти Кабміну щодо норм споживчого кошика. Внаслідок розгляду справи наприкінці 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив, що Кабінет міністрів України зобов’язаний провести науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму в Україні. Уряд довго зволікав. І ось тепер вирішив, що час настав.
В Інтернеті з’явилися основні параметри нового споживчого кошику, який хоче затвердити уряд Гройсмана. Як виявилося, влада таки не змогла кардинально змінити підходи до його формування. З одного боку, деякі малі зрушення є. Пропонується збільшити норми споживання птиці на 2 кг – до 14 кг у рік, риби з 2,5 кг до 9,5 кг у рік. Чай, кава, сіль та спеції також передбачено. Дещо покращився стан справ з одягом та взуттям. Хоча критерій одна куртка на 5 років, два плаття і два костюми на сім років, одні брюки раз на чотири роки і одне полотенце раз на шість років виглядають дещо сумнівно. Трохи покращився стан справ з ліками. Але дуже погіршилися норми використання води і газу на одну людину. Тепер доведеться економити, щоб помитися. Також уряд Гройсмана вважає, що з українців достатньо стаціонарного телефону, а мобільний не потрібний. Про інші сучасні технологічні прилади влада забула.
Наскільки нормативи споживчого кошика відповідають мінімальним потребам сучасної людини? Деякі експерти кажуть, що прожитковий мінімум в Україні потрібно підвищити в 4 рази, щоб забезпечити мінімальний рівень соціальних стандартів. Але уряд користується тими, що немає чіткої методології розрахунку споживчого кошика і маніпулює цифрами прожиткового мінімуму у бік його зменшення. Побажання уряду до норм споживання українців суперечать нормам Міністерства охорони здоров’я. Так раціональна норма споживання м’яса та м’ясопродуктів на одну особу за рік складає 80 кг, а уряд пропонує 53 кг, риби і рибопродуктів – 20 кг, а уряд пропонує 13 кг, ягодів та фруктів – 90 кг, а Кабмін вважає, що достатньо і 64 кг. Так само є порушення норм споживання і по іншим видам продуктів (молока і молочних продуктів, овочів, картоплі, олії, цукру, яєць).
Про що можуть свідчити ці факти? Вони свідчать про те, що влада не поспішає кардинально міняти підходи до формування споживчого кошику. Пропонуються лише косметичні зміни, які не дотягують до рівня світових норм споживання. Кабмін ніби свідомо ігнорує розвиток цивілізації і зміну потреб та пріоритетів людини 21-го століття. Замість того, щоб затвердити реальний споживчий кошик, який дійсно забезпечує людині елементарне гідне існування, владні мужі намагаються вдатися до напівкроків. Можливо тому, що дуже не хочуть закладати у бюджет реальний прожитковий мінімум, який відповідає поточним цінам. А може, тому що розраховують, що українці і далі пасивно спостерігатимуть як влада неефективно працює і не поспішає проводити якісні реформи.
Святослав Ворон для replyua.net