Блогер Дмитро Чекалкін на персональній сторінці в Фейсбук провів доволі цікаві паралелі щодо документальних фільмів американського режисера Олівера Стоуна та долі політичних лідерів, про яких він ці фільми знімав, - інформує новинний портал replyua.net.
Так, блогер зауважує, що Олівера Стоуна з його незрозумілою любов’ю до диктаторів можна назвати інфернальним. Варто трохи зіставити дати виходу його фільмів з долею їх героїв – національних лідерів щоб зрозуміти, що його документальні творіння справді небезпечні. Наприклад, перша документалістика Стоуна під назвою «Persona Non Grata» знімалась протягом двох років і вийшла в 2003. Вона була присвячена палестинському лідеру Ясеру Арафату. Вже у 2004 році очільник «Палестинської автономії» помирає. Можна думати, що від старості, але тим не менш... У тому ж 2003 році Стоун знімає фільм «Comandante», присвячений Фіделю Кастро. Але останній виявився міцним чолов’ягою. Режисер не здається у 2004 і «видає на гора» нове творіння – «Looking for Fidel», щось на зразок контрольного пострілу в голову. У 2006 році Кастро впадає у стан овоча, у 2016 помирає.
Далі Стоун, уже набивши руку, береться за відносно молодого Уго Чавеса – протягом 2012-2013 років він знімає «Mi Amigo Hugo», не дочекавшись прем’єри якого Чавес помирає на 59 році життя. У 2016 Стоун знімає документалку про Януковича, а в 2017 - про Путіна. Ми чекаємо, - зауважує блогер.