Політичний оглядач Володимир Голишев у власному блозі на Ютуб помітив кілька дивних рис в поведінці російського президента Володимира Путіна і провів цікаві паралелі, - про це інформує новинний портал replyua.net.
Так, блогеру видалась доволі дивною поведінка Путіна днем раніше – він взяв учать у церемонії офіційного покладання квітів до монументу воїнам Другої світової війни під справжньою зливою. За словами Голишева, в той момент у Москві було +13 градусів за Цельсієм – тож це аж ніяк не приємний дощик, під яким хочеться прогулятись. Більше того, не було нагальної потреби в тому, щоб покладати квіти саме в цей момент і без парасольок. Тим не менш, Путін на це пішов.
Як наголошує блогер, причини цієї поведінки можна зрозуміти, якщо спробувати скласти мозаїку з розрізнених шматочків. Насправді, Путін доволі закрита людина, а найбільшою таємницею є інформація про стан його здоров’я. Тим не менш, ще з 2012 року є підстави вважати, що воно підводить російського президента – це і складнощі при сіданні (як це сталось під час візиту до Туреччини), і підвищене потовиділення, і постійна «чечітка», яку він відбиває ногами. Дуже часто здається, що Путін перебуває у стані певної безшабашної ейфорії – ймовірно, під впливом знеболювальних. Коли ж він їх не вживає, то на обличчі з’являється гримаса страждання. Можна здогадатись, що в районі тазу в Путіна знаходиться якесь джерело болю. На користь цієї версії свідчить і дивне зникнення російського президента на 10 днів навесні 2015 року. У ході інтерв’ю, яке Путін давав західному режисеру Оліверу Стоуну, він дуже дивно і вкрадливо почав розмірковувати про смерть – з непритаманною йому м’якістю. А тепер – виходить під зливу у легкому піджаку.
Голишев зауважує, що найчастіше Путіна порівнюють з Гітлером чи Сталіним, але є більш точна аналогія – Микола І. Насправді, «правління» обох почалось із заворушень – повстання декабристів та мітингів на Болотній. Обом притаманний експансіонізм, розростання апарату чиновників, зубожіння населення, необґрунтовані і безглузді витрати на армію і відставання на десятиліття від держав, що їх «імператор» призначив суперниками. Але все це не дало результату – «ідеальна модель правління», яку буцімто побудував Микола І, виявилась абсолютно неефективною, що страшенно розчарувало монарха. А помер Микола І при доволі заплутаних обставинах – спочатку він захворів на ГРЗ – звичайну застуду. Тим не менш, хоч лікарі рекомендували йому виключно постільний режим, імператор двічі у сильний мороз виходив приймати паради – у легкому літньому мундирі. Відтак, його стан погіршився і врешті-решт він помер від пневмонії. Говорити про самогубство ніби й незручно, але певна суіцидальна нотка у поведінці імператора є. Путін, який з точністю відтворив шлях Миколи І, можливо теж зрозумів, що його спроби провалились, і захотів таким екстравагантним звести рахунки з життям. Тим не менш, для того, щоб говорити, наскільки це було небезпечно для його здоров’я, потрібно знати чим він хворіє, - зауважує Голишев.