Відомий український журналіст Віталій Портніков поділився своїми міркуваннями щодо нещодавно виголошеною Костянтином Райкіним промови про утиски творчих людей в Російській Федерації, - про це replyua.net інформує з посиланням на Грані.ру.
Так, за словами Портнікова, на фоні промови Райкіна відразу згадуються словами Мартіна Німеллера: «Коли прийшли за мною, уже нікому було заступитись за мене». Власне, Райкін доволі довго мовчав: коли прийшли за чеченцями, рівняючи їх міста з землею, цей артист розповідав про «інтелігентність» Путіна, коли прийшли за українцями, він радів «поверненню Криму». А от коли нарешті прийшли за самим Райкіним – виявилось, що немає кому підтримати його крик про свободу творчості. І таких райкіних щодня буде більше і більше – санкції працюють, грошей на всіх не вистачає. В ліберали подадуться навіть Кончаловський і Міхалков.
Як наголошує журналіст, не варто його питати чому слова «російська інтелігенція» та «проституція» постійно виявляються синонімами. Імовірно, всі ці люди – і не інтелігенція взагалі, а просто радянські менеджери з управління об’єктами культури. Вони чудово розуміють всі проблеми своєї держави, але виправдовують себе тим, що за ними стоять творчі колективи і сім’ї. А деякі просто хочуть грошей. І, зрештою, якщо ці кошти завтра отримає Райкін - він відразу змінить свою думку про свободу і Росію. І це не лише його проблема. Це проблема всієї інтелігенції і всієї держави.