Відомий російський політолог Лілія Шевцова дала коментарі новинному агентству Newsader з приводу того, на що вказують результати російських парламентських виборів і чого варто чекати від Кремля найближчим часом у внутрішній та зовнішній політиці, - про це інформує replyua.net.
Так, за словами політолога, вересневі вибори продемонстрували останню стадію занепаду російської влади. З формальної точки зору у Кремля все добре: до парламенту потрапили триста сорок три депутати від «Єдиної Росії» - отже, у Путіна є конституційна більшість, що дозволяє йому вносити будь-які зміни в те, що залишилось від російської Конституції. Крім того, є кілька партій-сателітів, які створюють вдалий фон. Але у цієї приголомшливої перемоги є і інша сторона, при чому доволі тривожна для «партії влади», і вона полягає у рекордно низькій явці. З огляду на це, за словами незалежних експертів, «Єдиній Росії» віддали свої голоси не більше п’ятнадцяти відсотків електорату, при чому до сорока п’яти відсотків з них – явна фальсифікація. Тому такий склад Державної Думи не може виглядати легітимним в очах населення, яке масово не з’явилось на вибори. І тепер російський парламент буде виконувати функцію «чайника, що закипає, з закритою кришкою» - він не артикулює запитів виборців, і в них залишається єдина форма боротьби за свої інтереси – через вулицю. Імовірно, що більше буде цементуватись система зверху, то сильнішою буде загроза її розпаду знизу.
За словами політолога, не варто ставити питання чи відбудеться розпад Росії, варто запитувати коли це станеться. І вже відповідь на це питання доволі складна, бо будь-які аналогії щодо Росії з іншими авторитарними державами доволі некоректні. З одного боку, сировинна економіка «бензинової республіки» дуже схожа на африканські «бананові республіки». З іншого боку, доволі часто Російська Федерація великою мірою продовжує триматись купи із-за агресивної зовнішньої політики. Така собі «підморожена імперія»: архітектор світового порядку з ядерною зброєю і злиденним населенням.
На думку політолога, при збереженні нинішніх тенденцій на наступних президентських виборах, які мають відбутись в 2018 році (за деякими даними, планується їх перенос на 2017 рік), режим з легкістю відтворить сам себе за мовчазної згоди чи байдужості переважної частини населення. Але при цьому Кремль опиниться в пастці: влада буде змушена опиратись на репресивно-преторіанський ресурс, хоча останній є ненадійним, і акцентування на ньому призводитиме до подальшої деградації економіки та соціальної інфраструктури. Але і лібералізація до Кремля – це закритий шлях, адже його мешканці добре пам’ятають горбачовську перебудову, яка призвела до «найбільшої геополітичної катастрофи двадцятого століття». До аналогічних наслідків це приведе і самого Путіна.
З огляду на обмеженість свободи маневру, Кремль може дійти до зміни режиму вже в 2024 році або навіть раніше – все залежатиме від того, як складатиметься ситуація. Імовірні різні варіанти розвитку подій, але більшість дослідників схиляються до думки, що Путін і його поплічники виберуть «косметичний ремонт» через зміну риторики і появу в уряді кількох нових облич. Але у довгостроковій перспективі це на тенденції не вплине – Росія розпадатиметься.
При чому, можливого падіння Російської Федерації бояться всі – і населення, і владні еліти. Остерігається його і так званий «колективний Захід». Саме тому останній обрав політику економічних санкцій, які покликані зменшити агресивність Москви, але не призвести до краху державності, бо ніхто не знає, що робити з ядерною державою, яка переживає занепад вже вдруге за одну епоху. Тим не менш, хоча до кінця незрозумілими лишаються структура і логіка державної конструкції Росії, вона приречена на провал. Точна дата чергового падіння «третього Риму» буде залежати від кількох факторів: терплячості населення, глибини економічної кризи, настроїв політичного класу та політики західних держав. Наразі з певністю можна стверджувати одне: Кремль дистанціюється від власного населення, і такий розрив буде зростати кожного дня. І в один момент він стане причиною неминучого і болісного краху путінського режиму.