В українському суспільстві росте рівень підтримки ідеї дострокових виборів до Верховної Ради. За останніми соціологічними дослідженнями таку думку підтримує вже 42% респондентів. Зміна суспільних настроїв відбувається попри те, що нинішня правляча коаліція активно просуває тезу у всіх медіа: дострокові вибори – це гра на руку Москви. Суспільство лякають хаосом, який виникне внаслідок виборів народних депутатів. Просять почекати реформ. Закликають до спокою і стабільності. От тільки в людей все менше бажання очікувати манну небесну від парламенту, який себе дискредитував.
Те, що громадяни України невдоволені роботою народних депутатів є цілком логічним і закономірним явищем. Воно випливає, коли проаналізувати стиль і результати роботи Верховної Ради нинішнього скликання. Суспільству незрозуміло, чи існує в парламенті коаліція і хто сьогодні несе відповідальність за стан справ і політику уряду. Формально про створення нової коаліції не оголошувалось. Але вона існує і складається з «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту» і олігархічних груп парламенту. Хіба за таку коаліцію голосували українці на останніх виборах? Суспільство не давало свою підтримку на формування коаліції, яка складається з олігархів та колишніх членів Партії регіонів. Однак, народні депутати вирішили, що з думкою народу можна не рахуватися.
Додаткову хвилю обурення викликає в українців стиль роботи парламенту. Кнопкодавство знову стало нормою. Депутати не соромлячись прогулюють засідання і вирішують більшість питань кулуарно. Особливого обурення викликало останнє підвищення зарплат обранцям громади до 40 тисяч гривень з наступного року. А оприлюднена частина багатств народних депутатів в електронних деклараціях спровокувала хвилю суспільного негативу. В народу з’явилось чітке усвідомлення того, наскільки велика прірва між ним і між органами влади. Станом на вересень кількість тих, хто хоча б частково схвалює діяльність Верховної Ради становила всього 7%. А от зовсім чи переважно не схвалює 87% українців. Лише 15% респондентів тією чи іншою мірою підтримує діяльність голови ВРУ Андрія Парубія. А от не підтримує спікера парламенту майже 75%. Рівень падіння довіри до народних депутатів досяг свого апогею. На цьому фоні різко зросла кількість бажаючих перевиборів парламенту, який не виправдав сподівань народу, не забезпечив достатній темп реформ, боротьби з корупцією і не зупинив зубожіння населення.
Заради справедливості потрібно сказати, що тотальна недовіра українців до більшості українського політикуму стосується не лише народних депутатів. Зараз 72% громадян України переконані, що держава розвивається в помилковому напрямку. Тоді як варіант у правильному обрали лише 11% опитаних. 54% населення вважає, що економічна ситуація в Україні в найближчі 12 місяців погіршиться. Фактично 75% не схвалює діяльність президента Петра Порошенка. Майже 80% незадоволені роботою Кабміну під керівництвом Володимира Гройсмана. Швидко падають рейтинги довіри до інших представників українського політичного бомонду. Усі українські провідні політики від президента до керівників найбільших політичних сил мають негативний рейтинг. Та ж Юлія Тимошенко, чия політична сила, за твердженням соціологів, зараз користується найбільшою підтримкою народних мас, має рівень негативного ставлення в межах 69%. Колись популярний екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, на якого багато українців покладало стільки сподівань, тепер має 64% антирейтингу. Надія Савченко також зуміла за кілька місяців розтрати усю довіру суспільства. Зараз жоден з відомих політичних діячів не має хоча б понад 30% підтримки.
Українське суспільство хоче реальних реформ, а не пустої балаканини. Спостереження за стилем життя сучасних нардепів переконує його в тому, що вони недостойні представляти його інтереси і взагалі дбають не про розвиток держави, а про власне збагачення. Тому думка про нові вибори опановує все більшу кількість населення. Адже вибори – це єдиний мирний законний спосіб змінити неугодну владу, яка не виконує своїх зобов’язань перед громадянами. Так, сьогодні представники «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту» і усіх груп, наближених до влади, будуть казати, що вибори не потрібні. Але їх аргументи вже не сприймаються так однозначно, а радше викликають скепсис і роздратування. Небажання дострокових виборів в частини українців тепер сприймається як небажання влади понести відповідальність за своє бездарне керування країною і блокування важливих реформ та боротьби з корупцією. Міф про російську загрозу внаслідок виборів трактується як недолуга спроба «відмазатися».
Але попри налаштованість чималої кількості українців на перезавантаження дискредитованого парламенту, це не означає, що дострокові вибори таки відбудуться. В нас вже було багато аналітиків, які обіцяли вибори якщо не весною, то осінню цього року. Але їх прогнози не справдилися. Можливо б підставою для дострокових виборів були б масові протести. Формальні причини для них ніби є: зубожіння населення, корупція, ціни, непомірні апетити правлячих кіл. Але люди поки що не вийшли на Майдан. І не факт, що вийдуть. А значить виборів таки не буде. Хоча спрогнозувати поведінку суспільства важко. Проблема в тому, що більшість українців не бачить політиків, яким можна довіряти. В суспільстві зараз панує повне розчарування можновладцями. Раніше люди виходили на Майдан, бо повірили у Віктора Ющенка і його потенціал. Потім вийшли проти кримінального режиму Януковича. А зараз потужного об’єднавчого фактору чи політиків, які вивели б народ на вулиці не існує. Хоча якщо влада продовжуватиме красти і не візьметься за покращення життя населення, то може з часом спровокувати вибух соціального гніву.
Насправді вибори до Верховної Ради потрібні для України. Вибори – це можливість оновити владу, яка виявилася не здатна на рішучу зміну системи, а вмонтувалася у неї. В країнах, які перебувають на роздоріжжі, часті вибори – це природній процес. Якщо влада не забезпечує потрібну динаміку і напрям перетворень, які вимагає суспільство, то не треба чекати, поки в неї прокинеться совість. Потрібно її міняти на більш свідому і здатну служити на благо своєї країни. Інакше буде контрреволюція. А її ознаки в Україні помітні. Система чинить шалений спротив. А Верховна Рада з органу, який мав би форсувати життєво важливі зміни, став органом, який їх блокує.
Але є ще одна проблема, без вирішення якої нові вибори до парламенту не дадуть жодного ефекту. Ця проблема – низький рівень свідомості більшості електорату і його схильність продавати свій голос на виборах. На жаль, масштаб цієї суспільної хвороби набув величезних розмірів. Якби не схильність громадян голосувати за подачки від кандидатів-«благодійників», вестися на рекламні трюки і пайки та гроші, може б ми мали сьогодні зовсім іншу Верховну Раду. І питання про дострокові вибори взагалі не стояло в порядку денному. Але ж українці самі обрали цих депутатів, які підвищують собі зарплати і служать олігархам. То на кого тепер скаржитися? Тому якщо ставлення народу до виборів не зміниться, нова Верховна Рада буде мало чим відрізнятися від нинішньої. В неї так само пройдуть ті, хто засіватиме округи, а потім використовуватиме мандат для самозбагачення.
Святослав Ворон для replyua.net