Про найважливіші міжнародні події цього тижня, серед яких саміт Ялтинської стратегії, заява українського МЗС про можливий бойкот ПАРЄ, участь Києва в СНД і нарешті – вибори до російської Держдуми розповів політолог Ростислав Томенчук, передає replyua.net.
У Києві вже третій рік проходить Ялтинський саміт. Важливо, що він взагалі залишився, тому що це не проста справа – запросити лідерів усього світу. Для України важливо мати якусь площадку, куди можна запрошувати і щось обговорювати. Цей форум робить Київ центром політичного життя. Форум важливий ще й тим, що на ньому ми можемо поговорити на будь-які теми: про війну в Сирії, про вибори в США, а не тільки про проблеми України. Тобто ми можемо торкатися інших больових точок, незважаючи на свої труднощі. Цікаво буде подивитися, чи буде на цій конференції панель з новими українськими політиками, тези яких набагато відрізняються від меседжів, які посилають старі політики, зазначив Ростислав Томенчук.
Україна досі не вийшла з СНД. Свого часу всі були вражені виступом нашого посла на форумі СНД, який в обличчя Путіну заявив про агресію Росії, про те, що Україна буде проти подальшої участі в СНД, але з іншого боку, нікому не зрозуміло, що ми самі там робимо. Нам не варто залишатися в СНД, тому що ми вже не будемо розвиватися в цьому напрямку. Більш того, Росія є лідером цього майданчика, а для нашої країни вона виступає агресором. Раніше йшла дискусія, що ми втратили час, коли можна було вийти з СНД, голосно грюкнувши дверима. Зараз ми в цьому форматі не беремо ніякої участі, тому я думаю, що вихід з СНД – питання суто технічне. Хоча ми можемо використовувати свою присутність в цій коаліції держав для підтримки відносин з іншими країнами, які туди входять, вирішувати політичні питання або питання безпеки, вважає експерт.
Глава російської ЦВК Алла Памфілова закликала український уряд відкрити всі виборчі дільниці. Позиція української держави – всі дільниці закрити. Безумовно, позиція нашої держави правильна. Росія прорахувала, що якщо вони не заберуть у Криму статус федерального округу, то вибори в Криму ніхто не визнає. А, якщо кримські депутати пройдуть в Держдуму на правах легально існуючого Південного округу, не визнати ці вибори буде складніше.
Цікаво інше – як заяви США або Європейського союзу про те, що вони не визнають депутатів, які будуть обрані на території Криму, можуть вилитися в практичне застосування? Це буде або чергове попередження, або якась остаточна крапка. Вони зробили заяви, тепер важливо, як буде вести себе Україна в плані невизнання легітимним всього складу депутатів російської Думи. На цьому етапі було б добре, щоб ще якась країна стала на бік України, і зайняла свою активну позицію не тільки щодо невизнання депутатів Криму, але і всього складу Держдуми РФ.
Топовою темою на цьому тижні також стала заява Павла Клімкіна про вихід України з ПАРЄ, якщо вибори до Держдуми РФ будуть визнані і російській делегації повернуть повноваження. Це була, швидше, емоційна заява. Може йтися про бойкотування голосувань, але не про вихід. Важливо, що запущений інформаційний посил. Адже розмови про те, щоб повернути російську делегацію в ПАРЄ ведуться давно, і Україна намагається зробити максимально все, щоб цього не допустити. А вибори в Держдуму і участь в ПАРЄ зв'язані, тому що з участі в Асамблеї виключили попередню делегацію, а нову делегацію повинні допустити автоматично.