Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 9 жовтня заявив, що уряд готує відповідь на зміцнення співпраці Угорщини та Росії на тлі збереження агресії Москви на південному сході України. Чому цю відповідь не можна було дати раніше і попередити тим самим сепаратну угоду Будапешта з Москвою?
Україну і Угорщину тепер не пов'язує труба: «віртуальний реверс», за яким Київ купував газ у Будапешта, припинився на початку жовтня. Це сталося завдяки підписаній угорською стороною угоди з «Газпромом» на постачання газу в обхід України. Тепер ніщо не стримує Київ від асиметричної відповіді Будапешту. Україна довго терпіла посилення присутності Угорщини на Закарпатті заради зміцнення двостороннього співробітництва, європейської та євроатлантичної інтеграції.
Перший удар по добросусідству було завдано в 2017 році, коли Будапешт підіграв Москві і заблокував українську участь в Комісії Україна-НАТО у відповідь на приїняття закону «Про освіту», який нібито обмежував права угорської меншини. До речi, її представники відчувають себе в Україні як вдома, оскільки ніхто, наприклад, не перешкоджав угорцям, якi проживають в нашій країні, отримувати угорські паспорти на протязі всіх років незалежності.
Але навіть після першого удару по двостороннім відносинам з боку Угорщини Україна не стала жорстко відповідати, незважаючи на голоси окремих українських патріотів, якi ще в 2017 році закликали не допустити «другого Донбасу» на Закарпатті.
Така безхребетнiсть призвела до того, що вже в 2020 році угорські депутати Сюртовскої територіальної громади Закарпатської області відкрито почали виконувати угорський національний гімн (замість українського) під час прийняття присяги, мабуть маючи намір служити Угорській, а не Українській державі. Тоді це викликало обурення МЗС України (i лише на словах), але знову ж таки не призвело до жодних конкретних дій.
Тепер прийшов час конкретних дій. Угорщина фактично веде проти нас таку ж гібридну війну, як і Росія: роздає нашим громадянам свої паспорти, заважає вчити українських громадян на українській мові (по закону «Про освіту»), фінансує проугорські організації в Україні, намагається впливати на підсумки виборів в Закарпатській області, підриває нашу енергетичну безпеку. Неважко припустити, що в разі нової кризи влади у Києві Будапешт спробує під приводом захисту «своїх громадян» (як це робить Росія) розширити свою зону впливу на Закарпатті.
Якщо Банкова не хоче допустити чергової втрати українських земель, треба діяти жорстко. Угорщина більше не союзник України, тому і діяти по відношенню до її впливу в Україні потрібно відповідними методами.
Наприклад, обмежити діяльність дипломатичних установ Угорщини в Закарпатській області так само, як Україна «заморозила» дипломатичні відносини з Росією, у якій зараз немає посла у Києві. Необхідно скоротити до мінімуму число консульських установ Угорщини в Україні, а головне - ліквідувати їх на Закарпатті (в Берегово та Ужгороді), оскільки вони роздачею паспортів підривають національну безпеку України.
Варто окремо зайнятися угорськими національними організаціями, які здійснюють таку ж деструктивну діяльність, як і їхні російські колеги в Україні, змусити їх звітувати по всім фінансам, які вони отримують з-за кордону. Якщо не зробити цього зараз, незабаром ми отримаємо новий Донбас, але вже на західних кордонах країни. Адже і з Росією до 2014 року все починалося з «захисту інтересів співвітчизників» і з «прагматичного економічного підходу». Не можна давати угорцям відчувати себе безкарно, коли руйнується єдина стіна союзників України. Тільки після жорстких заходів у відповідь Будапешт, нарешті, стане сприймати Україну з повагою.