Зараз в українській армії, в переважній більшості випадків, в управлінні і командуваннях, служать люди, які воювали, особисто потрапляли під обстріли, брали участь в стрілецьких боях. Вони знають специфіку війни, специфіку бою, специфіку управління боєм – не в теорії, а, що називається, на власній шкурі. Але так було не завжди, ще в 2014-15 роках штаби сектора просто не розуміли специфіку звернень комбатів і комбригів, тому що не воювали і все вимірювали довоєнними мірками, інструкціями, правилами, термінами. Все робили за інструкцією, не поспішаючи, перестраховуючись по 10 разів і перекладаючи відповідальність на старших командирів. А ті ще вище. І так до Генштабу. І часто рішення, яке могло бути прийнято вчасно на рівні штабу сектора, приймалося через години, а то і добу заступниками НГШ або самим НГШ. Приймалося, коли оперативність була вже втрачена. Як передає replyua.net, про це у своєму блозі пише український блогер і волонтер Роман Донік.
За його словами, доводиться бачити, як зараз працюють ОТУ, де командують ті, хто воювали і знають всі проблеми. Це помітно, дуже. Помітно по тому, як приймаються доповіді, як приймаються рішення і як розставляються пріоритети. Документи і запити потім, справа в першу чергу. Спочатку вогонь, потім доповідь. Штаб АТО, на чолі з Забродським так само. «Обавалили» сепаратисти село з мирним населенням? Жорстка робота по всьому фронту, за плановими цілям. Проблема? Спочатку вирішуй, потім доповідай. Піхоту «обвалюють»? А чому ти ще не відповів? Зараз дуже багато по-іншому, але не 100%», - написав волонтер.
Він зазначає, що іноді все ще зустрічаються офіцери, які, в силу різних причин, не можуть розставити пріоритети і навіть на війні на перше місце ставлять «Правила найважливіше». Як правило на передову під час загострень таких офіцерів не затягнеш і танком.