Дональд Трамп виграв вибори президента у США. Ця новина застала світ зненацька. Більшість провідних ЗМІ впевнено пророкували перемогу Хілларі Клінтон. А от про Дональда Трампа висловлювалися з негативної точки зору, ставлячи під сумнів його здатність бути президентом і завоювати серця американців. Але прогнози світових медіа і світового ліберального світу зазнали краху. Американці проголосували за Дональда Трампа. Варто сказати, що в Україні, як і в Росії, тема виборів президента США також була однією з центральних у ЗМІ. Тільки в нас політичний істеблішмент і правляча еліта була чомусь переконана, що переможе саме Хілларі Клінтон. Її поразка призвела до стану депресії і невизначеності багатьох представників української влади. Бо наші керманичі тішили себе сподіваннями як Хілларі Клінтон замість них боротися за Україну і захищати її від Росії. Але не так сталося як гадалося. Тепер владі треба терміново шукати шляхи і контакти до Дональда Трампа, що буде не так просто, враховуючи те, що недалекоглядні українські політики розкладали яйця в одну корзину.
Чому в Америці переміг Дональд Трамп? На це є кілька причин. І всі вони свідчать про те, що світ трохи не такий, яким його подають сучасні ліберально- толерантні медіа, громадські грантові організації та політики. На початку 21-го століття людству загалом і американцям зокрема почали нав’язувати нові цінності та агітувати за глобалізацію і світ, позбавлений будь-яких кордонів. В результаті ми отримали неконтрольовану міграцію, руйнацію консервативних традиційних цінностей, ворожий неолібералізм. Світу почали доводити, що ЛГБТ-паради, одностатеві шлюби, поняття гендеру є нормою і мають бути узаконені. Всі, хто наважувався критично висловлюватися щодо неприпустимості пропаганди ЛГБТ і її шкідливого впливу на суспільство та підростаюче покоління, оголошувався гомофобом і піддавався переслідуванням та осуду. Боротьба з проявами расизму, сексизму набула гротескних форм і все більше почала нагадувати форму неолібаральної диктатури. Будь-які протести проти мігрантів-нелегалів, проти злочинності у середовищі мусульманського, чорношкірого чи іншого некорінного населення західного світу подавалися більшістю ЗМІ як прояви расизму і расової дискримінації. За цих умов американський середній клас почав відчувати все більшу невпевненість у завтрашньому дні. Руйнувалися основи його статусу і те, що в минулому було фундаментом американської величі, американського способу життя і цінностей. Це чудово зрозумів Дональд Трамп.
Кандидат від Республіканської партії проводив свою кампанію яскраво і активно. Він не обмежував себе вузькими рамками, не боявся звинувачень у расизмі і сексизмі. Він говорив до американців простою зрозумілою мовою і говорив те, чого вголос побоювалися сказати інші кандидати у президенти. Він грамотно зіграв на незадоволенні американського білого класу втратою робочих місць, масовою міграцією і мігрантами-неробами, страхом перед тероризмом і наступом ЛГБТ на традиційні сімейні цінності. І це дало свої плоди. Нарешті американці відчули, що перед ними політик, який не боїться сказати те, про що вони думають, але не завжди говорять вголос, боячись звинувачень у расизмі, гомофобії і інших речах. Саме тому на виборчі дільниці масово пішли виборці з сільських населених пунктів і представники європейської раси, яка відчувала, що перед США постали серйозні загрози розмивання їх ідентичності. Крім того, американці, схильні працювати і своє працею досягати певних висот, не розуміли, чому вони мають утримувати нелегалів і інші верстви населення, які живуть на соціальні дотації і ще й порушують закони та вчиняють бунти. А Дональд Трамп, який є відомим бізнесменом, був свого роду втіленням американської мрії про людину, яка зробила себе сама, «своїм хлопцем». В той же час Хілларі Клінтон сприймалася як представниця політичних верхів, відірваних від реального життя, які нав’язують неправильні цінності і несуть відповідальність за стан справ в країні.
Але всіх цих чинників українські політичні верхи передбачити не змогли. Натомість вони хизувалися гучними критичними заявами про Трампа, коли він ще був кандидатом у президенти. І цим самим порушили просте правило: не втручатися у виборчий процес чужої країни, щоб не нажити в майбутньому ворогів для себе у випадку перемоги не того кандидата. Так міністр внутрішніх справ Арсен Аваков обзивав Дональда Трампа «небезпечним маргіналом». Арсеній Яценюк стверджував, що Дональд Трамп «загрожує цінностям вільного світу і чинить злочин проти етичних і цивілізаційних принципів». Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Вадим Денисенко обізвав Трампа «ідіотом». Найбільш комічною виглядає ситуація з відомим «борцем з корупцією» і власником шикарнних апартаментів у Києві Сергієм Лещенком. Влітку він активно розкручував питання «чорної бухгалтерії Януковича». Серед тих, хто засвітився у цьоому списку, був і глава передвиборчого штабу Дональда Трампа Пол Манафорт. У зв’язку з скандалом останній був змушений звільнитися з посади. А сам Сергій Лещенко, який тоді ще не засвітився у квартирному скандалі, повірив у свою всемогутність. І написав, що «амбарна книга Партії регіонів спасла світ». Також він висловив переконання, що Трамп після такого удару вже не оговтається. Крім того, Лещенко умудрився написати статті у західних ЗМІ, де прямо казав, що українські політики будуть намагатися не дозволити Трампу стати президентом США. Цікаво, як тепер після цього Трамп має ставитися до українських політиків? Що буде, якщо він пригадає як вони заважали йому досягнути вершини?
Перемога Дональда Трампа мала б стати хорошим уроком для України. Він полягає у тому, що не потрібно жити пустими ілюзіями і чекати на манну небесну з-за кордону. Не треба сподіватися, що в якійсь країні за океаном на виборах переможе потрібний кандидат у президенти і зробить за нас усю справу. Захистить нас від агресора і поставить на місце Росію. Цього не станеться. Ми маємо самі вирішувати свої проблеми, будувати свою державу, боротися з корупцією і ставати сильними та міцними. Ніхто у світі не захистить нас, якщо ми самі себе не захистимо. Треба позбавлятися хибних переконань про те, що у світі понад усе цінують справедливість, миролюбність, здатність йти на поступки і бути слухняними. У світі цінують сильних. Сильних політично, економічно, технологічно, які здатні відстоювати свої інтереси і давати відсіч будь-якому ворогу. Хіба нас обходило б те, що на виборах переміг Трамп, якби Україна була достатньою могутня і сильна, щоб не перейматися цим і здатна вести свою геополітику? Звісно що ні. Біда українців в тому, що вони не розуміють цю просту істину. А ще більша біда, що цього не розуміє українська влада.
Святослав Ворон для replyua.net