валюта

Чи можливий соціальний вибух в Україні

Чи можливий соціальний вибух в Україні
Економічна стагнація, слабка боротьба з корупцією і незадовільний темп реформ (або й їх фактична відсутність) негативно впливають на суспільні настрої в Україні. Крім того, негативу додає постійний ріст цін, який, попри офіційну статистику, відчутно б’є по кишенях українців. Приходячи в супермаркет за продуктами харчування, відмічаєш як той чи інший товар знову виріс у ціні. Це стосується і одягу, взуття, техніки. Ціни на бензин також повзуть угору. Все це в комплексі негативно впливає на якість життя і поширює у суспільстві протестні настрої.

Однак, наразі невідомо, чи виллється загальне невдоволення політикою влади і низьким рівнем життя у щось серйозне. Безперечно те, що політикою нинішньої правлячої еліти в державі невдоволена переважна більшість населення. Та і як бути задоволеними, коли середня реальна зарплата в Україні перебуває в межах 100 – 200 доларів. Такі зарплати тепер отримують хіба що в найбідніших державах світу. Стрибок тарифів і соціальна несправедливість, панування олігархії – все це провокує до радикалізації суспільних настроїв. Кому сьогодні потрібний соціальний вибух? Він потрібний в першу чергу опозиційним до влади політичним силам. Серед них популістичні партії на зразок «Батьківщини» та Радикальної партії Ляшка. Юлія Тимошенко дуже хотіла б дострокових виборів. Бо як показують рейтинги, зараз в неї найкращі шанси перемогти на них. Соціальні протести стали б для «Батьківщини» хорошим фоном для вимог дострокових виборів парламенту. Звісно, що Юлія Тимошенко розуміє, що рейтинг і людські симпатії річ часто нестійка. Сьогодні рейтинг є, а завтра він може впасти. Тому вона і зацікавлена в тому, щоб не затягувати процес.

«Опозиційному блоку» також потрібні дострокові вибори як свідчення нездатності влади змінити стан справ в країні. Те, що його члени пов’язані з олігархічними кланами і на них лежить відповідальність за катастрофічний стан економіки, екс-регіоналів не хвилює. Вони можуть вдавати з себе борців за права бідного народу, кричати проти росту тарифів. І водночас набивати свої кишені на фоні зубожіння народних мас. Мало того, олігархи з енергетичного сектору напряму зацікавлені в зростанні тарифів. Саме їм перепало найбільше від росту цін на газ і електроенергію. Незадоволені роботою влади і націоналістичні сили. Відверте небажання Порошенка і його команди визнати факт російської агресії на публічному рівні, слабка позиція України на міжнародних переговорах, недієві Мінські угоди – все це викликає обурення в сил правого політичного спектру. Та і соціальна політика урядів Яценюка і Гройсмана, їх небажання боротися з олігархатом, їх нерішучість змінювати систему загострює бажання добитися якнайшвидшого перезавантаження влади, поки вона не завела країну в глухий кут чи в обійми Росії.

Соціального протесту в Україні хочуть багато політичних груп. Але чи можна звинувачувати їх в цьому? Ні, адже це політика уряду та правлячої коаліції «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту» значною мірою штовхає людей на вулиці. Опоненти не винні в тому, що економічні реформи не відбуваються так як того хотілось би. Так само не винні вони в тому, що боротьба з корупцією ведеться за вибірковим принципом і є така млява, що її майже не відчутно. А хто винен в тому, що олігархи керують Україною?

Можливо, українським можновладцям і варто було б боятися соціального вибуху. Але вони знайшли цікаву рятівну ідею і можливість уберегти себе від відповідальності за неефективну політику. Її суть проста: протести проти дій чи бездіяльності української влади вигідні Росії. Будь-який соціальний вибух в Україні буде використано Москвою для внутрішньої дестабілізації і повного розчленування нашої держави. Так, Росія дійсно зацікавлена в тому, щоб в Україні була нестабільність. Щоб люди були невдоволені і готові на акції протесту. І вона спробує використати на свою користь масові протести на вулицях Києва, якщо такі будуть. Але це не привід для Порошенка, Гройсмана та інших членів владної коаліції казати: якщо ви йдете на акцію протесту, ви працюєте на Москву.

Насправді ж російська агресія в чомусь виявилася вигідна для правлячих в Україні кланів. Вони можуть не проводити реформи, визискувати народ через ріст цін, викачувати надприбутки з економіки. І водночас казати: ви не маєте права протестувати, бо це вигідно Росії. Саме загроза на Сході частково рятує владу від народного гніву. Бо якби не Росія, спихнути власну некомпетентність та бездарність не було б на кого. А так можна казати і далі: ну вибачте, в нас складна ситуація, але все це через війну. І нічого не робити. Якщо в Україні і відбудуться якісь акції соціального спрямування проти політики влади, то їх варто чекати наприкінці року, у листопаді – грудні. Їм масовість і рівень підтримки може бути доволі різним. Але, як показує українська історія і практика суспільних відносин, в нашій державі масові акції відбувалися не стільки через економічні труднощі і мізерний злиденний рівень життя більшості населення, як через політичні катаклізми і обурення діями владних еліт. Фактор економіки також був присутній. Але він був складовою більш масштабного спротиву.

Соціологи кажуть, що українці можуть вийти на Майдан через ціннісні світоглядні засади. Але не через економіку і бідність. А якщо і вийдуть через економіку, то це переважно будуть не стільки найбідніші верстви населення, як ті, які втрачають бізнес або можливість власної реалізації в країні. Щось схоже було у 2010 році, коли підприємці вийшли на свій майдан в Києві проти планів уряду Азарова-Тігіпка здійснити податкову реформу. Водночас усі так звані страйки робітників завершувалися досить швидко і не мали суспільного резонансу в державі. Сумнівно, що українське суспільство значно змінилося за цей період. Інакше б воно не голосувало на виборах за мажоритарників-«благодійників», не купувалося на подачки в кілька сот гривень і не підтримувало б олігархічні партії. Свідомість, на жаль лишилася майже та сама. І змінити її швидко неможливо. Тому якщо соціальний протест і буде цього року, то він має поєднатися з вимогами несоціального характеру. Наприклад, відстоюванням національної гідності, акцією проти особливого статусу Донбасу чи вимогами до влади перестати красти та покривати інтереси олігархів. Тоді в такого роду мітингах є шанс вийти за рамки вузькопартійних і стати загальнодержавними.

Святослав Ворон для replyua.net

Ошибка в тексте? Выделите ее мышкой! И нажмите: Ctrl + Enter

Важное за сутки
18 фев 2017
31343

Тарас Березовец: сегодня Путин сделал подарок Украине, положив конец Минскому процессу

Признание президентом РФ Путиным документов, выданных в ОРДЛО, да еще и совпавшее по времени с началом Мюнхенской конференции по безопасности, яркий признак охватившей Кремль истерики. У Путина в

18 фев 2017
16240

Путин крупно просчитался с признание «документов» «Л/ДНР» — Тымчук

Народный депутат Верховной рады, военный эксперт Дмитрий Тымчук считает, что президент России Владимир Путин допустил грубую ошибку, а Кремль в целом забыл учесть реакцию Запада на субботний указ

Последние новости

Пікет під Адміністраціє президента: учасники торгівельної блокади оголосили вимоги

Влада Франції виступила з гучним звинуваченням на адресу РФ

Аваков озвучил обязательное условие возвращения Донбасса в Украину

Бойовики «ДНР» порадили забиратися представникам ОБСЄ

Аваков прокоментував перевезення товарів з окупованих територій

Давиденко: після визнання паспортів «ДНР» і «ЛНР» Путін може вирішити провести фейковий референдум

Жительница Львова стала жертвой ледяной глыбы, обрушившейся с крыши церкви

У Вашингтоні не виключають можливість введення нових антиросійських санкцій

Эксперт: тот, кто кричит, что нужно «разрывать Минск-2» на самом деле не понимает, что именно этого добивается Россия

Дипломат: мы уже три года оцениваем реформы через высказывания «дяди Сэма», а не собственные выводы

Мода на худобу была давно: как знаменитости 20-го века морили себя голодом

Посольство США обвиняет РФ в срыве Минских соглашений из-за признания паспортов «ЛДНР»

Відомий український голкіпер закликав усіх переходити на українську мову (відео)

Маломуж: в Украине назревает третий Майдан

Журналистка объяснила, зачем Прилепина отправили на Донбасс

Ще жодна країна під час війни не торгувала з ворогом – Павло Вернівський

ГСЧС предупреждает о паводках и снежных лавинах на Закарпатье

Італія може стати ще однією проблемною країною в ЄС

Ученые назвали новую причину гибели человечества – катастрофа неминуема

Жебрівський: російські представники СЦКК не дають гарантії режиму тиші біля Авдіївки

Новости за день