Кандидат в президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп не відповів на пропозицію українського президента Петра Порошенка провести зустріч. Таку інформацію поширили сьогодні провідні ЗМІ. Замість зустрічі з українським президентом Трамп вирішив поїхати на передвиборчу агітацію по країні.
Між тим, зустріч Порошенка та кандидата від Демократичної партії США Хілларі Клінтон таки відбулася. Правда на ній Клінтон доволі саркастично поцікавилася, які ж важливі реформи відбулися в Україні в умовах російської агресії. Щось конкретного про домовленості чи обіцянки сторін невідомо. Те, що у випадку перемоги на виборах Дональда Трампа підтримка України може похитнутися стало зрозуміло ще у 2015 році. Наприкінці минулого року президент Росії Владімір Путін під час прес-конференції похвалив Дональда Трампа, назвавши його «дуже талановитою і яскравою людиною». Дональд Трамп похвалу почув. І заявив, що усі наклепи на Путіна не мають доказової бази. Ще раніше Трамп запевняв, що на відміну від Барака Обами швидко знайде спільну мову з Путіним. Скандальний кандидат називав Путіна жорстким і вольовим лідером. В той час як Обаму критикував за його слабкість у політиці. Також насторожує те, що кандидат від республіканців не раз бував в Москві і можливо має тісні бізнес-контакти з Росією. У 2013 році він навіть домовлявся про особисту зустріч з Путіним.
Та й сумнозвісний Пол Манафорт, який донедавна керував виборчим штабом Трампа, а раніше був піар-менеджером Партії регіонів – ознака того, що мільярдер не дуже перебірливий в людях і засобах. Для нього не існує чітких принципів. Головне – досягти власних цілей. Ще одним тривожним дзвіночком стало інтерв’ю Дональда Трампа, в якому він стверджує, що подумає перед тим як захищати країни Балтії у випадку російського вторгнення. Також він поставив під сумнів 5 статтю НАТО про те, що напад на одну з країн альянсу є нападом на кожного члена альянсу і вимагає колективної відповіді. Після цього чимало аналітиків почали схилятися до того, що Дональд Трамп готовий здати Росії Литву, Латвію, Естонію. А може і більшість країн колишнього соцтабору.
У зв’язку з цим деякі європейські лідери почали задумуватися, що робити у випадку перемоги на виборах епатажного мільярдера. Адже Трамп може покинути Європу напризволяще з її проблемами.
Найбільш скандальним виступом Дональда Трампа стосовно України стала його заява про те, що він може розглянути питання про визнання Криму російським і зняття санкцій з Росії. Свою позицію політик мотивував тим, що «більшість кримчан на виборах голосували за приєднання до Росії і цей вибір треба поважати». Дехто поспішив назвати це передвиборчою риторикою кандидата. Але важко сказати, чого можна очікувати від такої ексцентричної мінливої і непостійної особистості як Трамп.
Дехто з опонентів Дональда Трампа і українських експертів називає його агентом російського впливу. Лунають звинувачення про те, що Трамп має зв’язки з російськими олігархами. Що він навіть може фінансуватися Москвою. Втім, чітких достовірних фактів про це поки що не виявлено. З іншого боку, Дональд Трамп критично висловлювався про те, що Європа недостатньо підтримує Україну і проводить політику подвійних стандартів. Він звинуватив Німеччину, що вона закуповує російський газ. А Європу в тому, що весь тягар утримання НАТО перекладає на США і не реагує на зовнішні загрози. Крім того, Трамп попередив, що віддав би наказ збивати російські літаки, якщо вони наближатимуться до американських кораблів та проводитимуть небезпечні маневри. Також мільярдер говорив про те, що Росія стає все більш конфронтаційна і цьому варто приділити увагу.
То чи теоретична перемога Дональда Трампа на виборах президента США несе загрозу для України& Так, безперечно, більшість фактів свідчать про певні ризики. Жоден з кандидатів в президенти США, які зійшли з дистанції після затвердження Дональда Трампа і Хілларі Клінтон в якості основних кандидатів від обох партій, не дозволяв собі таких відверто прихильних висловів у бік Росії. Питання в тому, чи це звичайна тактика чи світогляд політика, який може очолити наймогутнішу державу світу. Деякі аналітики схильні вважати, що за синтиментальними висловлюваннями Трампа про політику Путіна не стоїть нічого більшого як бажання підкреслити свою ексцентричність та інакшість. Дехто вважає, що Трампу імпонує вольова поведінка Путіна і його повне ігнорування міжнародними правилами. Насправді ж Трамп може виявитися для Путіна більшою проблемою, ніж Клінтон. Настрій і думки Трампа, його запальний характер може зіграти злий жарт з тими, хто бачить в ньому спасіння Російської Федерації від санкцій.
Навряд чи Дональд Трамп буде як Барак Обама покірно терпіти щораз нові кульбіти Владіміра Путіна на міжнародній арені. Якщо інтереси США і Росії з певних питань вступлять в протиріччя, то можна очікувати від Трампа більш рішучих дій, а не пустих слів і занепокоєнь, в тому числі і глибоких. Ще одна підстава так вважати: наявність у таборі Республіканської партії більшої кількості прихильників жорсткої лінії по відношенню до Кремля.
З іншого боку, ризики для України полягають у тому, що Дональд Трамп з більшою вірогідністю розглядатиме її не як повноправного суб’єкта міжнародних відносин, а як слабку державу. І може цілком домовитися про її майбутнє, навіть не запитавши думку української влади. Або ж просто перекласти українську проблему на Європу. А та без американської підтримки готова здати Україну Росії і нав’язати мир на російських умовах.
В цій ситуації українській владі варто би працювати над реальними реформами і готуватися до гіршої розстановки сил на світовій арені, а не сподіватися на чудо. Якби Україна була сильною державою з власними амбіціями, підкріпленими відповідною правлячою патріотичною елітою, питання чи переможе на виборах Трамп чи ні, чи президентом таки стане Клінтон її особливо і не хвилювало би.
Святослав Ворон для replyua.net