Українці вже давно звикли до того, що влада просить їх потерпіти і затягнути пояси. Зачекайте ще трохи, нехай реформи запрацюють і стане краще, - кажуть керманичі держави. Час проходить, а Україна все топчеться позаду держав Європи за рівнем життя населення. Навіть деякі африканські держави наздогнали нашу країну за рівнем ВВП та доходів. Проблеми в економіці і низький рівень життя народу виникли не просто так. Хтось же несе відповідальність за стан справ в Україні. І не якісь там міфічні сили, а влада, яку обирають.
Коли внаслідок Революції гідності впав злочинний режим Януковича багато хто наївно думав: ну ось нова влада отямиться і не буде так цинічно красти та збагачуватися. Спочатку здавалося, що може так і буде. Нардепи у 2014 році пішли на зниження зарплат до майже 6-ти тисяч гривень. Тоді значна частина депутатів ще перебувала під впливом страху перед суспільним обуренням. Та й склад ВерховноЇ Ради був трохи інший. В умовах початку війни з Росією та складного стану справ в економіці, такий крок нардепів був логічним. Але вистачило їх ненадовго. У жовтні 2014 року відбулися позачергові вибори до українського парламенту. Перемогу на них здобули фактично сили, які представляли минуле, а не майбутнє. Більшість новообраних депутатів так чи інакше сьогодні пов’язані з олігархами. Ні для кого не секрет, що за «Блоком Петра Порошенка», «Народним фронтом», групами «Воля народу», «Відродження» чи тим же «Опозиційним блоком» стоять різні фінансово-промислові групи. Вони також мають той чи інший вплив і на «Батьківщину», «Самопоміч» і Радикальну партію. Високі ідеали Майдану, справедливість для олігархів завжди були пустими словами. У підсумку новообраний склад парламенту не відображав суспільні запити і це почало з самого початку проявлятися на якості його роботи.
Перші скарги на те, що депутатські зарплати надто мізерні пролунали ще від кандидатів у нардепи восени 2014 року. Так журналіст Мустафа Найєм, друг скандального Сергія Лещенка, відверто заявляв, що прожити на депутатську зарплату у 6 тисяч гривень не зможе. Колишня перша номер у списку «Самопомочі» Ганна Гопко також нарікала на низьку зарплату. А заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, яка також балотувалася від «Самопомочі», бідкалася чи вистачить в неї грошей для того, щоб доїжджати на програму до Савіка Шустера. Зрозуміло, що такі настрої серед народних депутатів не були поодинокі. Просто не всі говорили про це уголос, та ще й не отримавши посвідчення народного депутата. Звісно, зарплата у 6,5 тисяч гривень, встановлена у 2014 році, не була адекватна для роботи нардепа. Її треба було підвищувати. І це зробили весною 2015 року. З того часу депутати почали отримувати вже 17,6 тисяч гривень. Здавалося б, настав час трохи зменшити свої апетити і почати нарешті працювати на країну. Бо, враховуючи різні пільги і відшкодування вартості житла у Києві, на зарплату понад 17 тисяч гривень можна непогано пожити. Але більшість нардепів думали зовсім не так.
20 жовтня цього року народні депутати проголосували за постанову про пропозиції до Державного бюджету на 2017 рік. У ній вони вирішили, що отримують все ще надто мало за свою важку непосильну роботу на благо народу. І передбачили зростання собі зарплат удвічі. Тепер оклад народного депутата становитиме 25 мінімальних зарплат. А це майже 40 тисяч гривень (мінімальна зарплата з 1 грудня виросте до 1600 гривень). А ось голова Верховної Ради Андрій Парубій отримуватиме 48 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат), його заступники – 44800 гривень (28 мінімальних зарплат). За зростання зарплати проголосували депутати переважно з владних партій – «Блоку Петра Порошенка» «Народного фронту», а також олігархічні групи «Воля народу» і «Відродження» з частиною позафракційних. Голосували за підвищення зарплати собі і відомі «борці з корупцією» Сергій Лещенко і Мустафа Найєм. А ось проти проголосували п’ять депутатів від ВО «Свобода».
Підвищення зарплат нардепам на фоні зубожіння українців є недоцільним і таким, що ставить під сумнів легітимність роботи парламенту. За що підвищувати зарплату депутатам до 40 тисяч? За падіння економіки на 20%? За зростання цін у 3 рази? Чи за їхні постійні прогули роботи? А може за те, що корупція досі цвіте та пахне і схеми працюють як і раніше? Будьмо об’єктивними: сучасна влада не показала видатних результатів реформування країни. Навпаки, вона намагається не допустити системних змін і всіляко опирається вимогам суспільства рухатися вперед та будувати іншу країну. То за що ж тоді підвищувати зарплати самим собі?
Народні депутати своїм вчинком взяли приклад з Думи Російської Федерації. Там зарплати депутатів дійсно ростуть на фоні кризи в економіці. І ростуть швидкими темпами. У 2016 році депутат Думи Росії отримує близько 800 тисяч рублів в місяць. Тоді як середня зарплата в країні становить офіційно 36 тисяч рублів. Депутати Думи РФ отримують у 23 рази більше, ніж звичайні росіяни. А їх зарплата по відношенню до мінімальної зарплати вища у 129 раз! Тоді як у США конгресмен отримує близько 15 тисяч доларів у місяць, що менше як в 4 рази перевищує середню зарплату по країні, і вище за мінімальну приблизно у 8 раз. В Україні ж зарплата нардепа у 25 раз перевищуватиме мінімальну зарплату і у 8 раз – офіційну середню зарплату. Ось так українські парламентарії дбають про народне благо. Шалений ріст зарплат народним депутатам абсолютно не стимулюватиме їх працювати якісно. Депутати, які без жодних проблем із совістю піднімають собі зарплату удвічі, а людям – на 10%, не спроможні ефективно працювати на благо країни. Їх мораль, погляди, цінності та пріоритети перебувають на тому ж рівні, на якому перебували ці якості у членів Партії регіонів. Коли урядовці бідкаються нам про те, що немає де взяти гроші на освіту, медицину чи на ріст мінімальних зарплат, хай вони спочатку звернуться до народних депутатів, які знаходять можливість підвищувати зарплати удвічі.
Взагалі сьогодні в Україні складається дивна тенденція. На фоні серйозного падіння рівня життя народу влада взяла курс на захмарне зростання зарплат для високопосадовців, директорів державних підприємств, суддів, прокурорів, керівництва поліції. Однак, наївно думати, що вчорашні корупціонери будуть працювати чесно, отримуючи високі зарплати. Це ніяка не реформа: підвищити зарплати можновладцям і залишити усіх українців у злиднях, думаючи, що так запрацює економіка. Навпаки, така антисоціальна політика є небезпечна і несе в собі загрозу нових протестів. Вона дискредитує ідеї Майдану і свідчить про те, що правляча еліта абсолютно не відповідає сучасним викликам та вимогам суспільства.
Святослав Ворон для replyua.net