Помічник державного секретаря США Вікторія Нуланд відправляється в Росію для чергового раунду переговорів по врегулюванню конфлікту на Донбасі. Але, на відміну від попередніх консультацій, цей візит можна з повним правом назвати «поїздкою навпаки» - настільки змінилася за останні тижні, навіть дні ситуація в російсько-американських відносинах, цитує блогера і журналіста Віталія Портнікова replyua.net.
За його словами, ще недавно врегулювання, за яке відповідає Вікторія Нуланд, було швидше периферійної темою для Білого дому і Кремля. Головним все ж було змінити ситуацію в Сирії. Саме про Сирію розмовляли під час недавнього саміту «великої двадцятки» в Китаї президенти Барак Обама і Володимир Путін. Саме питання сирійського врегулювання обговорювали протягом 14 годин керівники зовнішньополітичних відомств обох країн. Саме деескалацію в Сирії Барак Обама сприймав, як важливий заключний акорд свого перебування на посаді президента США. Конфлікт на Донбасі на цьому тлі сприймався скоріше як ще одна перешкода у взаєморозумінні Росії і Заходу – перешкода, яку повинні долати європейці і той, хто стане новим американським президентом.
«Путін Обаму, як водиться обдурив. Власне, зовсім незрозуміло, як міг не обманювати, якщо і раніше обманював. І Донбасом у тому числі. Але на цей раз обман був настільки явним, на цей раз Путін розвернув таку вакханалію, таке вбивство, що не помічати його зухвалої поведінки було рішуче неможливо. І в результаті США призупинили взаємодію з Росією щодо Сирії. Залишився Донбас», – зазначив Портніков.
Ще недавно американські дипломати говорили, що будуть продовжувати домовлятися з Росією щодо Сирії – а всі рішення по Донбасу, в тому числі і режим санкцій – залишаться незмінними аж до втілення в життя Мінських угод.
А російська сторона розраховувала, що саме завдяки домовленостям щодо Сирії вона доб'ється і повернення до клубу обраних, і ослаблення режиму санкцій. Але зараз саме через дії в Сирії Путін перетворюється в ізгоя і для американців, і для європейців. І на Заході починають говорити про нові санкції проти кремлівського режиму – на цей раз через Сирію, а не через Донбас.
«Тобто тепер в Москві повинні були б переглянути свою політику з точністю до навпаки. Тобто форсувати донбаське врегулювання, щоб продемонструвати свою конструктивність і пом'якшити наслідки конфронтації по Сирії. Може бути, Нуланд на це і розраховує? Тільки даремно», – вважає Портніков.
По-перше, наголошує він, для американської адміністрації питання врегулювання в Сирії набагато важливіше і критичніше Донбасу: кількість убитих та тих, хто залишився без даху над головою і тих, хто був вимушений залишили країну говорить сама за себе.
По-друге, для Путіна набагато важче піти з Донбасу, ніж з Сирії. Війна на Близькому Сході незрозуміла і не дуже цікава більшості підданих збожеволілого правителя. А на Донбасі Путін захищає горезвісний «русский мир», захищає «своїх», «свої землі», які страждають від шовінізму. Все це росіяни сприймають як продовження власної країни.
І, по-третє, ті вимоги які Путін висунув Сполученим Штатам в обмін на повернення до процедури утилізації плутонію, демонструють, що він взагалі не розглядає можливість досягнення взаєморозуміння. «Адже ці вимоги – не платформа для переговорів, а просто перерахування того, що не подобається Путіну в американській політиці, аж до пропозицій скасувати рішення, які приймав не Білий дім, а Конгрес. Ну і на яку таку адекватність в цьому випадку розраховує Нуланд? Думаю, ні на яку. Швидше за все, їй доведеться переконатися, що в Кремлі адекватністю і не пахне», – резюмував журналіст