25 вересня у Дніпрі відбулася трагічна подія. Внаслідок дій бандита загинули двоє поліцейських, які зупинили його автомобіль за порушення правил дорожнього руху. Ця подія миттєво була використана керівництвом силових структур в Україні як привід до значного збільшення повноважень поліції і встановлення презумпції правоти поліцейського.
Поліція в Україні має непросту історію становлення і розвитку. Громадяни завжди нарікали на те, що правоохоронна система працює неефективно і корумпована. Такий стан справ був пов’язаний з тим, що правоохоронні органи відображають загальний зріз стану влади та суспільства. В умовах, коли влада не користується довірою в народу, вона використовує як свою опору міліцію, суди і прокуратуру. В підсумку за багато років в Україні виник такий собі симбіоз влади і правоохоронних органів, який став перешкодою для розвитку країни і законсервовував старі порядки.
Апофеозом використання міліції в інтересах правлячого режиму стали події на Майдані. Тоді влада кинула проти народу спецзагони міліції, які вчинили розстріл людей на Майдані. Так само проти українців активно працювала прокуратура і суди, які арештовували і переслідували учасників Революції гідності. Несправедливість правоохоронної системи і причетність значної кількості її співробітників до злочинів зумовила вимогу суспільство до кардинальних реформ у цій площині. Цю місію взялася виконувати влада, яка прийшла після Революції гідності. За реформу поліції відповідав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Як показали події останніх двох з половиною років, Арсен Аваков і його грузинські друзі не змогли провести якісної реформи поліції. Так, міністр МВС відзначався активними дописами у мережі, селфі та гучними заявами. Однак, реформи так не робляться. За піар-шумом Арсена Авакова приховувалися інші деталі. В структурі МВС залишились працювати старі кадри. В тому числі ті, яких давно підозрювали в корупції. Чого лише вартий Сергій Чеботар. Не відбулося кардинальних змін в керівному складі органів поліції на обласному рівні. Чимало колишніх міліціонерів успішно пройшли переатестацію. І частина з них не належала до категорії чесних і непідкупних. Натомість оперативників і слідчих частково скоротили, а частково залишили сам на сам з злочинцями.
Те, що у патрульної поліції з’явилась нова форма і нові авто та підвищені зарплати зовсім не означає, що вони стали професіоналами. Відбулася радше зміна декорацій, вивіски, ніж реальне переформатування поліції. Ключові особи, які приймають рішення, залишились ті самі. В українському суспільстві накопичується невдоволення роботою нової поліції, оскільки та часто нездатна захистити людей від злочинців. Ріст злочинності на 60% виник не просто так. Він в тому числі є наслідком поганої роботи поліції, яка виявилась розбалансованою і неготовою до протидії злочинному світу.
Події у Дніпрі були миттєво використані главою Міністерства внутрішніх справ Арсеном Аваковим як привід для розширення повноважень поліції. Аваков використовує цей випадок у власних інтересах. У разі здійснення його задумів, презумпція винуватості буде встановлена будь-кому, хто був затриманий поліцією. В Україні як і в будь-якій демократичній країні діє конституційний принцип невинуватості. Тож, чим Аваков відрізняється від Захарченка з бажанням створити поліцейську державу через прийняття "правильних" законів 16 січня?
Трагічна загибель двох поліцейських сталася і через прогалини в підготовці і порушення інструкцій щодо затримання потенційного злочинця. І вона не є виправданням обмеження конституційних прав українців. Загибель поліцейських лише свідчить про нездатність керівництва Нацполіції на чолі з Хатією Деканоїдзе впровадити реформи і подолати злочинність. Але провину за це хочуть перекласти на будь-кого, отримавши додаткові повноваження, не передбачені Конституцією.
Цікаво, що думки Арсена Авакова щодо розширення повноважень поліції збігаються з думкою глави Нацполіції Хатії Деканоїдзе та генерального прокурора Юрія Луценка. Яка дивна одностайність керівників правоохоронних органів! Так, Хатія Деканоїдзе анонсувала зміни законодавств про поліцію не лише у частині презумпції правоти поліцейського. Тепер доведеться відповідати за словесну образу працівника поліції. Зросте і час попереднього затримання. І все це грузинька «рефоматорка» називає процесом побудови правової держави.
Якщо Деканоїдзе впевнена, що реформи мають початися зверху, то може треба почати реформу з неї самої? З міністра Арсена Авакова і його заступників? З прокуратури? Бо хто відповість за те, що реформа поліції по суті провалилася? Хто відповість за те, що більшість злочинців з «Беркуту» успішно втекли з України? Хто відповість за затягування з покаранням винних у розстрілах на Майдані? Хто відповість за зростання злочинності і те, що поліція сьогодні здатна розкривати, за даними статистики, близько 10% злочинів? На жаль, наші можновладці забули про те, що вони несуть відповідальність за стан справ в країні. Дехто з них як і раніше вважає, що відповідати мають громадяни, але не вони. Але ж в нормальній країні світу за таку провальну роботу поліції, її керівництво давно б звільнили.
Юрій Луценко наводить приклад країн світу, де вимога поліцейського є обов’язкова до виконання. Але в наших реаліях і з досвіду попередніх років презумпція винуватості несе пряму загрозу громадянським свободам. В цивілізованій країні корупціонери сидять за гратами, а не спокійно втікають за кордон. Крім того, якщо оновлення кадрового потенціалу поліції не відбулося і вона не достатньо навчена, то це не привід свої прорахунки переносити на все суспільство.
Такі ініціативи влади є ризиковані і можуть спровокувати хвилю громадського обурення. Україна вже проходила у своєму розвитку такий етап, коли влада вимагала тотального підкорення поліції. Закінчився він Революцією гідності. Цікаво, що в той час дехто з нинішньої влади називав такі дії Януковича встановленням диктатури. А тепер, перебуваючи на посаді, хоче спробувати таких же методів. Але вміння наступати на ті самі граблі є незмінне для українських еліт.
Святослав Ворон для replyua.net