Володимир Гройсман, схоже, таки вирішив зрадити традиції урядів останніх років: вносити бюджет в грудні місяці. Цього року проект бюджету на 2017 рік потрапив у стіни парламенту у вересні. Втім, це не означає, що документ є досконалим і спирається на міцну економічну базу. Проаналізуємо його основні макроекономічні параметри. У 2016 році доходи державного бюджету планувалися у розмірі 749 млрд гривень. А ось наступного року Кабмін вирішив збільшити їх до 877 млрд гривень. Це вагоме зростання. От тільки не дуже зрозуміло, звідки в уряду Гройсмана взялися такі цифри. Адже бюджет цього року не виконується. За підсумками січня-липня 2016 року дефіцит державного бюджету становив майже 50 млрд гривень. І це при тому, що у 2015 році бюджет був дефіцитним лише на 2,3 млрд гривень.
Доходи бюджету цього року також не радують. За сім місяців вони ледве перевищують 300 млрд гривень. Хоча за рік заплановано зібрати 749 млрд гривень. Судячи з динаміки, ця цифра нереальна. Сам міністр фінансів Олександр Данилюк визнав, що бюджет-2016 року, який підготував уряд Яценюка, був нереальним. Однак, чому ж тоді Володимир Гройсман і його міністри наступають на ті ж самі граблі? Тим більше, що чекати наступного року економічного буму не варто за всіма прогнозами. Якщо умови в державі складуться більш-менш успішно і потрясінь вдасться уникнути, то ВВП може зрости на 3%. А може і не зрости. А ще інфляція у 8%. Звідки брати гроші уряду? Адже олігархів і їх мегестатки чіпати категорично не хочуть. А простих українців і так обдерли до самої нитки.
Так, можна ще підняти податки, збори та акцизи. Але чи дасть це додатково 17% до казни? Навряд чи. І параметри дефіциту бюджету у розмірі 77,5 млрд гривень виконати напевно не вдасться. Зараз модно говорити про соціальні стандарти. Особливо після кількаразового підвищення цін та тарифів. Але показники мінімальної пенсії і зарплати наступного року зростуть лише на 10%. Так у грудні цього року планується встановити мінімальну зарплату на рівні 1600 гривень. У грудні 2017 року вона має вирости до 1762 гривень. Навряд чи таке збільшення соціальних стандартів можна назвати революційним. В кращому випадку воно здатне хіба що компенсувати інфляцію за поточний рік. Але падіння рівня життя настільки глибоке, що такі показники зарплат, пенсій і прожиткового мінімуму ніяк не вплинуть на купівельну спроможність населення. А в цьому і криється один з факторів колапсу економіки України. Відсутність споживчого попиту означає відсутність підстав для економічного зростання. Про які інвестиції може йти мова, коли більшість людей витрачає основну частину своїх доходів на харчі і продовжує економити.
За цих умов уряд Гройсмана (як і інші уряди) вже традиційно вбачає можливість поповнити державну казну за рахунок продажу державного майна та державних підприємств. У 2017 році від цього планують отримати понад 17 млрд гривень доходів. Така практика доволі ненадійна і сумнівна. Бо майже завжди плани приватизації зривалися. От і цього року за січень-серпень вдалося продати державної власності лише на 60 млн гривень. А до кінця року влада надіялася отримати від цього джерела поповнення казни 17 млрд. Зрозуміло, що про ці мрії доведеться забути. Може варто було б придумати більш надійне і не таке суперечливе джерело наповнення держбюджету? Наприклад, почати реально боротися з корупціонерами вищого рівня і конфісковувати незаконно нажите майно. Але і на цьому поприщі у нинішньої влади є значні проблеми. За сім місяців поточного року Україна змогла конфіскувати в корупціонерів лише 78 тисяч гривень! А план передбачає 7,75 млрд гривень. Ну не хоче наша влада зачіпати «бідних» корупціонерів…
Проте більш охоче уряд шукає шляхи економії за рахунок пенсіонерів. Єдиний плюс тут в тому, що будуть заморожені довічні виплати нардепам, суддям, прокурорам та екс-міністрам. Проте постраждають і звичайні працюючі пенсіонери. Зекономити Кабмін хоче і на студентах. Тепер розмір стипендій визначатиме уряд. За якими правилами вони нараховуватимуться – невідомо. Збережуться стипендії для дітей-сиріт і тих, хто демонструватиме хороші показники в навчанні. Влада продовжує курс на субсидії населенню замість адресних виплат. У 2017 року на цей пункт закладено 40 млрд гривень. Про старі підходи свідчить те, що на підтримку дотаційної вугільної промисловості передбачено потратити 1,8 млрд гривень. В той час як на створення Фонду енергоефективності лише 800 млн гривень. І це тоді коли влада закликає економити і переходити на відновлювальні джерела енергії! Наступного року пропонується збільшити видатки на оборону з 114,8 до 129,3 млрд гривень, забезпечення військових з 46,4 до 56 млрд, на освіту з 124 до 145 млрд, медицину з 49,8 до 58 млрд гривень. здавалось, ось вона хоч якась турбота про народ. Але, як виявляється, набагато більше влада буде турбуватися про саму себе.
У 2017 році видатки на Адміністрацію президента зростуть в 1,5 рази. Турбуючись про власні потреби і власну охорону, влада запланувала, що витрати на Державне управління справами мають зрости на 30% - з 1 млрд 168 млн до 1 млрд 469 млн грн. Фінансування на апарат Кабінету міністрів передбачено збільшити на 30% - з 323 млн грн до 423 млн грн, тобто рівно на 100 млн грн. А от зростання видатків на Верховну Раду буде невисоке – лише 10% - з 935 млн грн до 984 млн грн. Не зовсім зрозуміло, чи принесе користь збільшення фінансування Міністерства закордонних справ на 1,3 млрд гривень. З одного боку всім зрозуміло, що наша дипломатія має грати активну роль у захисті українських інтересів у світі. З іншого боку, якщо ці кошти підуть на пропаганду безальтернативності Мінська та пасивність глави МЗС Павла Клімкіна, то витрачені вони будуть даремно.
Крім того, зростає фінансування СБУ на 0,5 млрд гривень, до 6 млрд гривень в 2017 році. Подбає влада і про прокурорів. Крім того, що їх очікує зростання зарплат у 2 рази, на фінансування Генпрокуратури України закладено 4,65 млрд гривень, що більше показника 2016 року (3,3 млрд гривень) у 1,4 раза. Також на 5 млрд гривень зростуть видатки на Міністерство внутрішніх справ (з 41 до понад 46 млрд гривень).
Про що свідчить такий бюджет-2017 року? Перш за все про те, що урядовці мають схильність перебільшувати дохідну частину і застосовувати значною мірою старі підходи до роботи органів влади, стимулювання економіки та соціальних стандартів. Така політика не приведе до економічного відродження, а навпаки триматиме суспільство в стані соціальної напруги. Для того, щоб держава розпочала рух вперед, потрібно більш рішучі дії і інший світогляд, а не половинчасті непослідовні кроки.
Святослав Ворон для replyua.net