Як передає replyua.net, російський журналіст Аркадій Бабченко на своїй сторінці у Facebook поділився спостереженнями зі власного життя, як в Росії грали і грають на людських життях.
«Коли я приїхав з Чечні у відпустку на похорон батька, перше, що мене вразило в Москві – величезна кількість нових казино і клубів. Я не міг повірити. Ось просто не міг. Як колодою по голові торохнули, стояв і дивився на ці кабаки. У формі, в кирзаках, ще вошивості. Дивився на неонові вивіски, чув гучну музику, бачив припарковані чорні мерседеси. І це все у злиденній воюючій країні. Стоїш, і дивишся. І не можеш повірити. Тому що там, здається, що воюють всі. Весь світ. Всім погано. Так само, як і тобі. І це примиряє тебе з цим світом. А виявляється, що ні. Ну, не можна так! Так, країна не підтримувала ту війну – а Росія в цілому була проти першої чеченської, це другу вона схвалила на ура – так, це все відбувається десь там в телевізорі, але ж не можна веселитися, коли там хлопці вмирають!», – написав Бабченко.
За його словами, відтоді вперше відчув, що десь там всередині зароджується одне єдине почуття – зрада. І ще – ненависть. «Я зненавидів це місто. Цих людей. Всіх. Цей світ. Але таке життя. Всі війни завжди однакові. Люди є люди. Нічого не поробиш. Будь-яка війна, навіть найсправедливіша, веде до роздроблення суспільства. Це неминуче», – резюмував Аркадій Бабченко.