Гривня знову падає. Така новина за останні майже три роки стала вже звичною для українського суспільства. Якби гривня зростала, то більшість громадян напевно були б дуже здивовані з цього феномену. Бо їх вже привчили до постійного знецінення. Але національна валюта серйозно хвора. І рятувати її, напевно, немає кому. А якщо й є, то її чомусь не рятують, а швидше спостерігають за станом. Серед всіх посадовців, які керують сьогодні Україною, до глави НБУ Валерії Гонтаревої і її роботи напевно є найбільше претензій і нарікань. Бездіяльність і неспроможність НБУ втримати фінансову і курсову стабільність викликає негативну емоційну реакцію у суспільства. І вона цілком зрозуміла: кожне знецінення гривні навіть на кілька процентів провокує новий виток зростання цін і зниження доходів населення. Можливо, для Гонтаревої і дійсно немає різниці чи курс долара 13 гривень, чи 27, а чи й 30-ть. А от пересічні громадяни відчувають курсову нестабільність на своїй власній кишені.
Не встигли українці призвичаїтися до курсу в межах 25 гривні за долар, як національна валюта знову почала падати і встигла подешевшати на 10% буквально за кілька тижнів. А за цими цифрами стоїть падіння купівельної спроможності населення і подальше знецінення зарплат та пенсій. Людей непокоїть і дезорієнтує той факт, що НБУ і Гонтарева проводять непослідовну політику. Пригадаймо прогнози Валерії Гонтаревої щодо курсу валют. Глава НБУ не раз і не два запевняла українців, що підстав для хвилювань не існує. Закликала їх не панікувати і зберігати заощадження в гривні. Навіть казала, що той, хто купує долар по 13 гривень пошкодує. Але час показав, що шкодують ті, хто його не купував його по курсу 13 гривень, коли була така можливість. Бо тепер доводиться купувати американську валюту за курсом у 27 гривень і вище. Говорила керівник НБУ і про курс 20 гривень за долар як оптимальний. Називала і інші цифри, які вже стали історією. На жаль, її прогнози не справдилися. Ті, хто повірив Гонтаревій, тепер шкодує.
Авторитету главі НБУ не додають і інші фактори. Зокрема, манера її спілкування із ЗМІ та нардепами. Так, очільниця НБУ часто уникає депутатських комісій і не пояснює своїх дій. Натомість, вона твердо переконана, що в її діяльності все ідеально. Але чому ж тоді гривня ніяк не може стабілізуватися, не кажучи вже про поступове зміцнення? Напевно всі пам’ятають фразу Валерії Гонтаревої, що потрібно дивитися на вміст холодильника, а не на курс гривні. І це говорить голова установи, яка відіграє важливу роль в стабільності функціонування економіки! Ніби глава НБУ не розуміє, що у наших умовах падіння гривні навіть на кілька відсотків провокує за собою ланцюгову реакцію. А тим більше, коли мова йде про падіння у 3 і більше рази. Так само проти Гонтаревої грає оцінка її роботи президентом Петром Порошенком. У червні цього року Порошенко заявив, що пишається її роботою і сказав, що вона – найкращий голова Нацбанку. Може у президента і є якісь власні мотиви так думати про Гонтареву, але у народу таких мотивів немає. І така оцінка її роботи ще більше вселяє недовіру громадськості. А чого варта заява Гонтаревої про те, що НБУ не зобов’язаний слідкувати за курсом валют, бо його мета – дивитися за цінами. Але ж навіть школяру відомо, що чим нижчий в Україні курс гривні, тим вищий рівень цін. І якщо вже оцінювати роботу головного банкіра країни, то ріст цін в нашій державі був не менш відчутний, ніж падіння гривні. Отже, Валерія Гонтарева свою місію не виконала.
З початку листопада гривня знову почала падати. Спочатку Гонтарева запевняла, що все під контролем і причин для паніки немає. Щоправда, згадувала про фундаментальні фактори на зразок несприятливої цінової ситуації на ринках сировини. Потім у медіа з’явилась інформація про план «Шатун». І гривня з початку цього тижня почала падати значно швидшими темпами. НБУ швидко знайшов пояснення цьому феномену. У всьому, на думку фінансистів, винні акції протесту у Києві. Саме вони і привели до знецінення гривні. А от якби ніяких акцій не було і була політична стабільність, то і гривня не падала. І дійсно, як тільки стало зрозуміло, що масові акції цього тижня не вдалися і плани політичних сил підняти градус напруги провалилися, гривня почала потрохи зміцнюватися. Але дивує одне. Яким чином мітинги, на які прийшло максимум кілька тисяч людей, могли так розхитати гривню? Чи можуть громадяни, більша частина з яких вийшла на вулицю за гроші і пробула на акції всього-то кілька годин, завдати такого відчутного удару по стабільності національної валюти? Швидше всього, що гривню опускали спеціально і не без відома НБУ, бо все, що відбувалося останніми днями, носить характер штучності. Завдання влади очевидне. Їй треба показати українцям: ось бачите, що стається, коли ви виходите протестувати, у гривні зразу передінфарктний стан. Тож будьте тихими і не критикуйте владу.
Чому Гонтарева не рятує гривню? Можливо тому, що перед нею і не стоїть завдання тримати стабільний курс. По суті, валютні коливання вигідні спекулянтам, які основним джерелом своїх доходів зробили стрибки долара та євро. Вигідні вони також нашим експортерам. А хто в Україні належить до найбільших експортерів? Олігархи, які володіють підприємствами металургії, АПК та інших видів сировинної продукції. Вивозячи з України свою продукцію, вони отримають валюту. Потім здійснюють відповідні фінансові операції і збільшують свої доходи. А частина заробленого осідає в офшорах. Але експортери – це не вся економіка України. І інша частина української економіки змушена пристосовуватися до валютного шоку. Якби у Валерії Гонтаревої стояло завдання зміцнювати гривню або хоча би не допускати її падіння, то НБУ не грішив би скуповуванням валюти на міжбанку за завищеним курсом. А до таких дій він вдавався не раз, стимулюючи обвал гривні. І навпаки, коли улітку курс гривні почав зміцнювати, аукціони НБУ не дозволяли долару впасти. Як пояснити такі дії НБУ під керівництвом Гонтаревої? Так, експорт України за останні три роки зменшився на 46%. А це неминуче давить на курс національної валюти. Але чому ж тоді гривня впала майже у 3,5 раза, а не у півтора раза? Не зрозумілою є позиція НБУ стосовно діяльності філій російських банків в Україні. А такі банки не лише не закриті, а ще й умудряються отримувати рефінансування. Як приклад – «Промінвестбанк». Врешті-решт, якщо Гонтарева так дбає про стабільність гривні і так впевнена в своєму мудрому керівництві, то чому ж вона тримає свої готівкові гроші в доларах?
Комплекс усіх наведених фактів дозволяє припускати, що Валерія Гонтерева не рятує гривню тому, що не вбачає у цьому потреби. Як це не дико констатувати, але НБУ не надто зацікавлений у стабільності гривні і тим більше її зміцненні. Інакше б діяв по іншому. А посилання на те, що купка проплачених демонстрантів змогли за пару днів завдати потужного удару по фінансовій стабільності взагалі комічне і не витримує жодної критики.
Святослав Ворон для replyua.net