Не встигла країна отямитися від новорічно-різдвяних свят, як гривня знову почала падати. Станом на 13 січня вона вже досягла на чорному ринку позначок 29 гривень за долар і 30,5 гривні за євро. Ситуація на валютному ринку невтішна. Поки що не зрозуміло, коли і на якому рівні відбудеться стабілізація української валюти. Але за останні три роки ми бачимо погану тенденцію, спрямовану до ослаблення нацвалюти. Ця тенденція час від часу може на нетривалий час зупинятися. Іноді навіть відбувається незначна ревальвація гривні. Але в кінцевому підсумку, девальваційні процеси беруть гору і гривня втрачає свою вартість та купівельну спроможність. І що б там не заявляла глава НБУ Валерія Гонтарева чи її заступники, цей процес вони не здатні, або й не хочуть зупинити. Гривня нагадує важкохвору, хвороба якої прогресує і ніякі ліки їй не допомагають.
Взагалі стан справ з курсовою нестабільністю свідчить про те, що настав час робити певні висновки щодо роботи уряду та НБУ. Очевидно, що влада не справляється з ситуацією. То вона вдає, що нічого такого не відбувається. То заспокоює тим, що падіння гривні є плановим і сезонним. То киває на спекулянтів, які обдурюють народ, роздуваючи паніку. А то заявляє, що на курс гривні звертати увагу не потрібно взагалі, бо ніхто не отримує зарплати у доларах чи євро. Але за всією цієї демагогією приховується одна проста істина: за досить тривалий проміжок часу ні уряд Яценюка, ні уряд Гройсмана не спромоглися закласти елементарну основу для початку сталого економічного зростання в Україні – стабільний курс національної валюти. Так, і перший, і другий багато що обіцяли. Яценюк колись казав, що не допустить падіння гривні нижче 13, потім 16-ти за долар. Володимир Гройсман висловлювався недавно про те, що гривня могла б вартувати 18,5 за долар, якби Україна добувала достатню кількість свого газу. Але чи потрібно вірити у такі прогнози, коли реальність зовсім інша?
Пора визнати, що повна безпорадність уряду та НБУ у питанні досягнення стабільності на валютному ринку надто дорого обходиться українцям та дуже впливає на рівень їх добробуту. Навіть знецінення гривні на кілька відсотків автоматично означає поступовий ріст цін. А якщо гривня впала на 10% та більше процентів за буквально місяць часу, це приведе до тотального здорожчання вартості продуктів, товарів та послуг. Зараз в Україні відбувається повсюдне зростання цін на транспортні перевезення. Вартість проїзду у автобусах міського та міжміського сполучення виросла на 20 – 30%. На черзі новий стрибок цін на товари у магазинах. Потім нас чекає підняття цін на електрику, а, можливо, й на газ. В результаті підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень дуже швидко з’їсть інфляція. А причина цьому – ріст цін, який не може не відбуватися через девальвацію національної валюти. Пригадаймо часи, коли зростала українська економіка. Так, це були часи росту, який базувався не стільки на фундаментальних причинах, скільки на сприятливій ситуації на сировинних ринках. Так, це ріст економіки у 2000 – 2008 роках, а потім у 2010 – 2012 роках був не економічним ренесансом, а скоріше всього наздоганяючим ростом. Але він відбувався за умови стабільної гривні. Спочатку долар довгий період часу коштував 5 гривень. А у 2010 – 2013 роках – 8 гривень. Саме на ці роки і припадає економічний ріст. У часи ж валютної нестабільності економіка падала. Зараз відбувається щось схоже.
Український бізнес, як малий, так і середній і великий, за винятком хіба що олігархічного, не може нормально розвиватися, не знаючи приблизний курс гривні на найближчі роки. Для побудови навіть малого бізнесу потрібний елементарний план, конкретні розрахунки вартості і собівартості, витрат і тенденцій. А як можна зробити ці розрахунки, коли немає базових одиниць? Коли не знаєш, що чекати від гривні і долара? Коли не відомо, які будуть ціни? Все це створює значні ризики для бізнесу. Адже не всі займаються підприємництвом за типом «купи-продай». Так само, стрибки гривні негативно впливають на доходи споживачів. Постійний ріст цін через таку нестабільність і девальвацію вбиває внутрішній попит. А без нього ВВП не буде рости. Та й хто буде довіряти банкам за обставин, коли не знаєш, чого чекати навіть через місяць? Складається враження, що уряд Гройсмана, як і раніше Яценюка, та керівництво НБУ не усвідомлюють таких простих істин. Якщо ж вони настільки безпорадні, що не можуть нічого зробити для стабілізації гривні, то може їм пора йти у відставку. Бо пройшло вже достатньо часу, аби досягти хоча б певної стабілізації. Або ж заходи НБУ та Кабміну були недієві і провальні. Чи може влада навмисно знецінювала гривню? В усякому разі, якщо гривня не стабілізується хоча би на позначці 27 за долар, як це закладали у бюджеті на 2017 рік, то про якесь серйозне зростання ВВП можна забути. Якщо воно взагалі буде. Так само нинішній курс у 29 гривень за долар ніяк не дозволяє обмежити інфляцією цифрою у 10%.
Зараз очевидним є те, що діяльність НБУ неефективна. Все-таки установа мала надто багато часу, аби досягти певної стабільності. Незрозумілі транші з докапіталізації окремих банків, повна нездатність справитися з виведенням капіталів в офшори, націоналізація Приватбанку – ось основні моменти, які дуже негативно впливають на гривню. До цього варто додати й те, що НБУ навіть на намагався грати на підвищення гривні, коли влітку 2015 і 2016 року була така можливість. До всього цього потрібно відмітити процвітання корупції, з якою ніхто так і не почав боротися по-справжньому. А ще – триваюче засилля олігархічних кланів в економіці та високий рівень її монополізації. Якби в Україні відбувалися реальні комплексні реформи в економічній сфері, то гривня давно стабілізувалася б. І потік валюти з різних джерел, в тому числі з офшорів та з тих, що були вкрадені, значно б виріс. В державу прийшли б інвестори, і це також позитивно б вплинуло на гривню. Але оскільки всього цього немає, то напрошується логічний висновок: економічний курс уряду та фінансова політика НБУ значною мірою відповідальні за постійні обвали гривні. А обвали гривні в українських реаліях – це нова падіння рівня життя. Треба виходити з цього замкненого циклу, якщо ми хочемо побудувати заможну державу.
Святослав Ворон для replyua.net