Той стан, в якому нині перебуває українська економіка, не може викликати захоплення. Стрімке падіння ВВП та промисловості, стрибок інфляції і знецінення гривні за останні три роки стали тією вбивчою сумішшю, яка дуже негативно вплинула на життєвий рівень населення і впевнено відкинула Україну на місце найбіднішої держави Європи. Причин, чому так сталося, можна шукати багато. Не останню роль в економічному обвалі минулих років зіграла відверто неефективна політика уряду Яценюка та небажання влади здійснювати реальні реформи і зайнятися боротьбою з корупцією. Судячи з того, що робить уряд Гройсмана, великої різниці між ним і попередником поки що не помічено. На жаль, українська економіка є заручницею політики. А економіка, як відомо, це продовження державної політики. А так як державна політика і мораль владних еліт м’яко кажучи залишає бажати кращого, то і потенціал української економіки не може розкритися.
Щоб зрозуміти, чого варто чекати від економіки України у 2017 році, потрібно озирнутися в минуле. Українська економіка за період незалежності демонструвала періоди стрімкого занепаду і відносно динамічного зростання. Однак, роки стагнації та скорочення ВВП переважали роки успішного економічного розвитку. У 90-ті роки ВВП України впав до 40% рівня 1990 року. у 1999 році стало зрозуміло, що економіка сягнула свого дна: того року вона скоротилася лише на 0,2%. З 2000 року почався період економічного зростання, який тривав до 2008 року включно. За цей час економіка України наблизилась до 75% рівня ВВП 1990 року. Але зростання тих часів було оманливим. Воно відбувалося на застарілій сировинно-промисловій базі і грунтувалося на високих цінах на українську експортну сировину, в першу чергу на метали та продукцію сільського господарства. Тому, коли почалася світова економічна криза, українська економіка рухнула разом з світовою. При чому падіння ВВП України знову встановило світовий рекорд і сягнуло 15,1% у 2009 році. На фоні такої вражаючої цифри, складається думка, що світова економічна криза взагалі почалася в Україні. Насправді ж вона зумовлена тим, що ніяких серйозних фундаментальних реформ у 2000-ті роки проведено не було. А тодішні уряди просто користувалися плодами високих цін на сировину.
У 2010 – 2011 роках економіка дещо пожвавлюється. Але вже з другої половини 2012 року вона увійшла у фазу стагнації. Ріст ВВП впав до нуля. Було очевидно, що правляча Партія регіонів не здатна ефективно керувати країною, а відносна стабільність базується на фальшивих засадах. Нова криза розпочалася у 2014 році. Її пік прийшовся на 2015 рік. За два роки ВВП впав на 20% відносно до рівня 2013 року. У 2016 році економіка демонструвала тенденції до зростання, але вони були надто мізерні, щоб говорити про відродження. Та й базувалися вони на низьких показниках 2015 року. Поки що Гройсману не має чим похвалитися. Він сам прогнозував ріст ВВП у 2%, а тепер очевидно, що навіть такого показника досягти не вдасться. Швидше всього ріст ВВП у минулому році складе 1 – 1,5%. На фоні падіння на 10% у 2015 році говорити про економічне відродження ніяк не випадає. Загалом Україна може похвалитися тим, що її економіка за останні 25 років демонструє найвищі темпи падіння серед країн світу – мінус 35% ВВП. У той час як у світі зростання становило майже 100%. По суті ми досі не оговталися від кризових явищ 90-х років, а головне – не зуміли перебудувати господарство відповідно до нових ринкових реалій та потреб економіки 21-го століття. І виною тут корумповані правлячі еліти, які об’єдналися з олігархічними кланами і створили блок, який роками визискує ресурс країни.
Чого нам чекати у 2017 році? Розквіту економіки звісно не відбудеться. В кращому випадку ВВП може зрости на 2,5% - 3%. А може і не зрости. Якщо ми рухатимемося з такими темпами, то до показників 2013 року треба йти ще років вісім-десять. Таким чином, у 2025 році економіка України вийде на рівень 2013 року. Але хіба це може бути предметом гордості? І наскільки від нас відірвуться інші країни? Якщо наша економіка розвиватиметься з такою черепашою швидкістю, то за Україною забезпечене місце найбіднішої держави Європейського континенту. Але ж ми хочемо вийти на рівень розвитку як мінімум сусідніх країн Східної і Центральної Європи. А для цього потрібне зростання на рівні 10% ВВП як мінімум протягом десяти – двадцяти років. Про це, до речі, казали і нинішні урядовці і сам президент. Зрозуміло, що прогнози розвитку економіки України у 2017 році ніяк не дають підстав вважати про достатні темпи розвитку. Володимир Гройсман заявляв про те, що цей рік стане роком повноцінного економічного відродження. Але надій на це дуже мало. Для того, щоб почалося реальне економічне зростання, а не стагнація зі знаком плюс, потрібні реальні реформи, а не їх імітація. Україна має величезний потенціал для розвитку. Але тотальна корупція від вищих ешелонів влади до судів, прокуратури, митниці, фіскальної служби знищує всі переваги. Інвестори не хочуть вкладати в Україну, тому що не вірять у чесну конкурентну боротьбу. Олігархи контролюють кілька великих галузей економіки і зацікавлені у виведенні прибутків в офшори та отримання держзамовлень, а не в оновленні виробничих потужностей чи створенні нових робочих місць. Те, що ситуація зміниться найближчим часом, підстав стверджувати немає. Тому у 2017 році відчутного поліпшення рівня життя не буде. Хоча і можна чекати на деяке пожвавлення внутрішнього попиту.
Якщо 2017 рік буде вдалим у плані цін на основні продукти експорту з України, то можна очікувати, що значних потрясінь не буде. Але й суттєво зростання рівня життя населення також чекати не варто. На початку року можливий новий виток інфляції у зв’язку з підвищенням мінімальних зарплат, а також ростом цін на пальне. Гривня, яке вже і так знецінилась до майже 28 за 1 долар, скоріше всього не опуститься нижче 30-ти. Але і чекати на зміцнення національної валюти теж не варто. Промислове виробництво зростатиме невисокими темпами на рівні 2 – 3%. Напевно, знову непогану динаміку покаже аграрний сектор, оскільки туди вкладаються значні інвестиції. Однак, в цілому економічного прориву чекати не доводиться. Якщо Україна хоче вийти на магістральний шлях прискореного економічного розвитку, їй потрібні структурні зміни. Косметичні зміни, до яких сьогодні вдається влада, не здатні забезпечити державі вищий рівень розвитку. Для справжнього зростання потрібно міняти правила гри. Поки в Україну не прийде інвестор, поки не підвищиться внутрішній споживчий попит, поки не зменшать тиск на бізнес та не усунуть корупційну складову, росту ВВП на рівні 10% досягти нереально. Та й 5% - вже є захмарною цифрою. Також варто додати, що економіка у нас тісно переплетена з політикою. Політичні катаклізми чи нова хвиля російської агресії негативно впливатимуть на темпи відновлення. 2017 рік буде не стільки роком економічного відродження, скільки спробою використати незначні цифри приросту ВВП для власних політичних бонусів тими чи іншими політиками.
Святослав Ворон для replyua.net