Як передає replyua.net, на думку українського журналіста, коли рік тому Володимир Путін почав операцію в Сирії, російські – і не тільки – медіа – були заповнені захопленими коментарями. Який сміливий крок! Яке несподіване рішення! Адже абсолютно очевидно, що цією своєю сміливістю він, ізгой, що став «нерукопожатним» через напад на Україну і окупації Криму і Донбасу, знову стане бажаним співрозмовником для всіх світових лідерів, які прагнуть до сирійського врегулювання. І, звичайно, знову відновить свій вплив. І Україну вони йому назад віддадуть – аби тільки в Сирії все втихомирилося. Аби тільки він допоміг впоратися з «Ісламським державою», але стало все до навпаки.
«Через рік після початку сирійської операції, думаю, її наслідки частково зрозумілі навіть Путіну. Ніякого поліпшення російсько-американських відносин не відбулося. Більш того, відбулося їх погіршення. Навіть якщо сьогодні Сполучені Штати Америки не відмовляться від взаємодії з Росією по Сирії, очевидно, що дві країни не союзники, а противники. Що Захід не сприймає Росію як «борця з тероризмом», а ось як державу, яка вчиняє військові злочини, - сприймає. Алеппо порівнюють зі Сталінградом, Путіну пишуть відкриті листи, страждання людей бачать в прямому ефірі мільйони західних телеглядачів і користувачів інтернету – а це означає, що часи, коли Росію сприймали як партнера або хоча б як державу зі схожим поданням про гуманізм і ціною людського життя, скінчилися. І що політиків, які лобіюють російські інтереси – нехай навіть за дуже великі гроші або навіть від дуже великої дурості, - не залишиться. Взагалі. Втече навіть Марін Ле Пен. Виборці потрібні всім», – вважає Віталій Портніков.
За його словами, вирішити українські проблеми на тлі «потрібності» в сирійських теж не вдалося. Вийшло з точністю до навпаки – тепер санкції, які були введені за дії в Росії на Донбасі, використовуються ще й для тиску з сирійського питання. І цілком може бути, що з'явиться якийсь єдиний список санкцій, в яких будуть включені і засоби тиску на Росію з метою виявлення та притягнення до відповідальності підозрюваних в знищенні малайзійського «Боїнга». Протягом найближчого року ми дізнаємося імена цих доблесних лицарів, і зовсім не виключено, що імена Володимира Путіна і Сергія Шойгу будуть увінчувати представлений міжнародною комісією список катів.
Журналіст задається питанням, невже Афганістан Путіна нічому не навчив? Або він забув про те, що треба було державі, маразматичні керівники якої прийняли рішення поваритися в афганському котлі? Адже, пам'ятається, крах Радянського Союзу, за версією Путіна, - це найбільша геополітична катастрофа ХХ століття. Що ж ви так, Володимире Володимировичу? Хочете повторити?
«Тому що далі – запевняю – буде тільки гірше. Будь-які непродумані тактичні кроки обертаються стратегічним крахом. Путін з усім його мізерним економічним потенціалом і деградованих управлінським і аналітичним апаратом опиняється віч-на-віч з роздратованою Америкою, керівництво якої переконується у відсутності навіть примарного шансу домовитися – а значить, буде тиснути. Піти з Сирії, фактично підписавши смертний вирок Асаду і його бандитам, і піти з Донбасу, фактично підписавши смертний вирок Захарченко, Плотницькому та його бандитам, Путіну не можна: адже тоді карета «великої держави» достроково перетвориться на гарбуз і населення може помітити, що за створіння сидить на передку», – вважає Портніков.
Так чи інакше, наголошує журналіст, найстрашніше ще попереду. Тому що будь-який вихід з сирійської кампанії – це початок терору. Це бойовики, які будуть мститися. Можна, звичайно, обурюватися тим, що про це попереджають американці, але насправді це ж просто як двічі два – терор прийде в країну, спецслужби якої в основному вміють мочитися на фотографії і воювати з інакомисленням або один з одним. І це буде не призабутий чеченський терор, контрольований і інспірований, а терор справжній – фанатичний і жорстокий. Те, з чим уже зіткнулися європейці, багаторазово повториться в російських містах і призведе до запеклого протистояння з мусульманськими громадами: їх намагатимуться вигнати, діючи при цьому зовсім не по-європейськи.
«Цей апокаліпсис Росії – злидні, терор, смерть, війна всіх з усіма і безславний розвал держави - найбільша, так би мовити, геополітична катастрофа ХХ століття – і стане вінцем правління Володимира Путіна», – резюмував Віталій Портніков.