валюта

Павло Каазарін: Путін готується до війни, обираючи між стратегією Піночета чи Чавеса

Павло Каазарін: Путін готується до війни, обираючи між стратегією Піночета чи Чавеса
Російський бюджет готується до війни. Такі заголовки найбільш точно відображають реальність: Мінфін РФ відправляє під ніж соціальні статті, а вивільнені 11 мільярдів доларів віддадуть силовикам. Причому, розподіляти ці гроші будуть в закритому режимі. Тобто, без публічного обговорення, інформує replyua.net, з посиланням на блог Павла Казаріна для «Крим. Реалії».

За його словами, ще донедавна цивільні міністри в Москві тримали оборону від силових відомств, які наполягали на зростанні своїх витрат. Але, судячи з усього, потроху логіка військового часу все глибше прописується в головах кремлівських мешканців. І ось уже скорочуються «цивільні» статті в усіх напрямках. Причому, Крим – не виняток. Тільки в нинішньому році програма соціально-економічного розвитку півострова недорахується 15,6% - в абсолютних цифрах це 370 мільйонів доларів.

«Ми спостерігаємо важливий перелом. Хоча б тому, що до недавнього часу в російському політикумі існували певні правила. Наприклад, в гуманітарному блоці міністерські пости повільно, але вірно переходили під опіку «патріотів» - тих людей, які не цуралися будь-якого кон'юнктурного жонглювання принципами. Приклад тому – той же міністр культури Володимир Мединський, який написав у своїй докторській дисертації про те, що в стародавній Русі церковні книги були на російській мові, що робило їх доступними для мас, на відміну від Європи, де книги були на латині. Інший приклад – це російський омбудсмен генерал-майор міліції Тетяна Москалькова, яка заявляє, що її головне завдання – не допустити того, щоб «права людини використовувалися як політичний інструмент», – зазначає Павло Казарін.

На тлі всього цього гуманітарного паноптикуму, економічний блок російського уряду залишався в руках людей, які не з чуток знають про те, як влаштована економіка. Це почалося ще п'ятнадцять років тому – в той момент, коли стеля російських амбіцій уперлася в ідею наздогнати Португалію за рівнем ВВП. А тепер, судячи з усього, Кремль може виявитися на роздоріжжі.

На переконання, Павла Казаріна, Кремлю доведеться обирати, який з двох авторитарних режимів обрати. Один з них, наголошує журналіст, можна умовно охрестити «правим авторитаризмом». У гуманітарній сфері тут все сумно. «Духовні скріпи» і молодіжні держорганізації, «велика історія» і «героїчні предки», «моральність» і «велич вітчизняної культури». Церква, профспілки, армія і народ єдині до божевілля. Силовики користуються пошаною і повагою. Країна душить інакомислення в обіймах. Якщо не вдається – підключаються спецслужби.

Але при цьому в даній моделі економічні важелі все одно залишаються в руках професіоналів. І побутова економіка цілком нагадує звичайну капіталістичну реальність. Магазини та ресторани, торгові центри та кредити, вільний обмін валют і біржа, поїздки за кордон і приватний бізнес. Приблизно так поводилися Піночет і Лі Кван Ю, Франко і Ататюрк, Пак Чон Хі і грецькі полковники. І в той момент, коли правитель йде – ці країни досить безболісно вливаються в ту саму середу, яку прийнято називати «колективним Заходом». Тому що йде ідеологічна надбудова, а економічний базис у цих режимів мало чим відрізняється від того, що існує в країнах «розвиненої демократії».

А є інший тип авторитаризму – лівий. Його відмінність в тому, що крім боротьби за моральність і духовність, правитель вирішує ще домогтися «народної справедливості». Роздати національні багатства представникам цієї самої нації. За допомогою держави, зрозуміло. В результаті виходять фіксований обмінний курс і чорний ринок, регулювання цін і дефіцит, монополія зовнішньої торгівлі і втеча інвесторів. На чолі структурних відомств, що відповідають за економіку (Центробанк, Мінфін, Мінекономіки) стають люди, які вважають патріотизм прекрасною альтернативою компетентності. І починається пекло.

Радянський Союз і Куба, Північна Корея і Зімбабве – у всіх цих режимів, на відміну від країн «правого авторитаризму», після відходу вождя проблеми не закінчуються, а лише починаються. З'ясовується, що сама структура суспільного устрою не адаптована до реального життя. До цього ж життя виявляються не адаптовані і самі громадяни, яких відучили від самостійності і привчили до патерналізму.

На думку Казаріна, до недавнього часу російська держава цілком вписувалося в першу модель. Плоска шкала оподаткування та ведення підприємницької діяльності, іноземці в економіці і бізнесі; відбирання і націоналізація застосовувалися вибірково і глобальний «макдональдс» від країни не відлякували. Більш того – в тій же Європі зараз цей самий колективний «містер твістер» всіляко намагається розв'язати скасування санкцій – саме тому, що йому працювалося в Росії тепло і комфортно. Але війна змінює правила гри, коли Кремль починає висувати світу ультиматуми, то це може означати і те, що колишнє прагнення Росії самій стати рівноцінною частиною Заходу змінилося. І в цей момент російське керівництво може виявитися перед найскладнішим у своїй історії вибором.

«По один бік барикад – ринки і рейтинги, платіжні системи та економічні закони. По інший – пояс Богородиці і Сталінград, народність і «русский мир», – підсумував блогер.
Ошибка в тексте? Выделите ее мышкой! И нажмите: Ctrl + Enter

Важное за сутки
23 мар 2017
73397

Блогер об убийстве Вороненкова: есть два момента, которые ни ФСБ, ни Путин не учли

Известный украинский блогер Сергей Марченко на своей странице в Facebook пишет, что вот вам и ответ, кто такой экс-депутат Госдумы РФ Вороненков и зачем президент Украины Порошенко дал ему украинское

23 мар 2017
15229

Дипломат: сегодня – черный день не только для украинских спецслужб, но и в целом для украинской государственности

Заявления Генпрокурора Юрия Луценко о том, что и в выстрелах на Пушкинской улице, и во взрывах в Балаклее виден российский след, не следует считать индульгенцией, а тяжким обвинением украинской

23 мар 2017
9062

Журналист: я не могу смотреть на фото с места событий и читать, что пишут о Максаковой

Российский журналист Дмитрий Гудков на своей странице в Фейсбуке прокомментировал убийство Дениса Вороненкова, отметив, что ему страшно смотреть на фото Марии Максаковой, сделанные на месте убийства,

23 мар 2017
4632

Блогер: Путин – утилизатор России. Угробить РФ быстро, качественно и навсегда – вот его историческая миссия

Популярный в Украине журналист и блогер Алексей Заводюк на своей странице в Facebook пишет о том, что президент РФ Путин – безжалостный утилизатор, в первую очередь Путин – утилизатор России.

Последние новости

Гудков: Вороненков не обладал информацией, за которую убивают

В Росії порівняли відвідування Самойлової Криму з вироком активісту Дадіну

Россия ввела новые ограничения против Беларуси

Росія і Франція мають давні історичні зв’язки – Ле Пен

Волонтер Бочкала звинуватив Міноборони у халатності в Балаклії

Расмуссен: Трампу пора изучить политику Рейгана

Сергій Гайдай: президент України веде війну з активною частиною суспільства

Пожар в Балаклее удалось локализировать

Портников об убийстве Вороненкова: дата 20 августа 1940 года выдала Путина

Віталій Портников: Путін – справжній убивця Вороненкова

Ле Пен пожаловала в Москву, чтобы просить денег

Сакральне убивство: політолог прокоментував розстріл Вороненкова

В Крыму ушла «под землю» трасса Севастополь-Симферополь

Похороны Дениса Вороненкова пройдут в столице Украины

Огризко прокоментував жорстку телефонну розмову Порошенка і Лукашенка

Психологическая отметка пройдена: в Украине опять подорожал доллар

РФ нагадали, як у 2009 році Москва не пустила на «Євробачення» Грузію

Цимбалюк: Украина победила в информационном пространстве России

Самопроголошена влада Криму заявляє, що українці дуже хочуть вести бізнес на анексованому півострові

Ле Пен заявила о давних исторических связях России Франции

Новости за день