Великий ворог українських олігархів і один із друзів російського олігарха Костянтина Григоришина - Сергій Лещенко попався в об'єктив журналістам під час відвідування «Сбербанку Росії». Головне в цій ситуації те, що у нардепа «немає рахунків в декларації і раптом є рахунки в різних банках». Тож цілком вірогідно, депутат приховав ці рахунки при подачі декларації, а це кримінальна справа, цитує блогера Кирила Сазонова replyua.net.
За його словами, можна було б поговорити про те, які фінансові операції Лещенко проводив в російському банку, але тут у борця з чужими схемами подвійний захист. Банківська таємниця і депутатська недоторканність. Так що отримував він гроші з Москви або здавав за ринковою ціною акції, які належать Григоришину, ми ніколи не дізнаємося.
Тим не менше, переконаний Кирило Сазонов, найцікавіше в деталях. Перше – яким нездоровим вітром народного депутата України, який живе за рахунок податків громадян воюючої країни, занесло в банк держави-агресора? Невже нічого не здригнулося в душі? Люди відмовляються від російських товарів просто тому, що не хочуть фінансувати вбивства наших захисників на фронті. Водії не заправляються на російських заправках в Україні з тієї ж причини. Народному депутату все одно. Він каже – там менша черга.
«Найголовніше ж в тому, що депутат приховав свої рахунки в банках, не зазначивши їх в декларації, а це кримінальна справа. НАБУ – ваш вихід. Друге – при скромній депутатській зарплаті Сергій Лещенко на 31 грудня 2015 року рахунків не мав, але за 9 місяців цього року завів кілька. НАБУ – якщо вийшли, не йдіть. Тут знову по вашому профілю, але краще і СБУ покликати. Нові рахунки українського політика, тим паче в банку країни-агресора – це не дрібниця», – зазначає Сазонов.
Він переконаний, походження грошей дуже цікаве, тому що розбагатівший раптово депутат, може становити загрозу національній безпеці. Тут треба з'ясувати – хто, скільки і за що йому на ці кілька рахунків переводить. Думаю, Лещенко погодиться співпрацювати зі слідством. Добровільно. Він же проти політичної корупції. Чи не завжди?